Ви відкрили email від банку і побачили: «Шановний клієнте, термін розрахунків за контрактом №X від ___ становить 180 днів. Прострочка ___ днів. Прохання надати пояснення». Або вже отримали лист від ДПС про порушення валютного режиму. Видихайте. Це лагодиться, але швидко. У вас є 3-10 днів, щоб діяти, і ця стаття — про те, як зробити це правильно.
Я Людмила Мурашко, бухгалтер з 1999 року. За 27 років я не раз витягувала клієнтів з 180-денних прострочок. Хороша новина: за моєю практикою пені найчастіше вдається уникнути взагалі, якщо діяти швидко. Це моє спостереження, а не гарантія. Розповідаю покроково.
Що таке правило 180 днів і звідки воно простими словами?
Сам обов’язок повернути виручку встановлює Закон «Про валюту і валютні операції» (№2473-VIII), а конкретний строк задає НБУ. Базовий строк — 365 днів за Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (зі змінами); чинний воєнний граничний строк — 180 календарних днів за п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18, для операцій, здійснених з 05.04.2022. Суть: при експорті товару гроші від нерезидента мають надійти на ваш рахунок в українському банку протягом 180 календарних днів від дати відвантаження (митного оформлення). При імпорті — товар або послуга мають надійти чи кошти повернутися протягом 180 днів від оплати.
Виняток за окремими товарними позиціями: 270 днів для експорту сільськогосподарської та спеціалізованої техніки (коди УКТ ЗЕД 8424, 8428, 8432, 8716) — з 01.03.2026, і для труб та комплектуючих до залізничного транспорту (коди 7304, 7305, 7306, 8607) — з 15.06.2026 (постанови Правління НБУ від 26.02.2026 №18 і від 12.06.2026 №63, якими змінено постанову №67; не плутайте їх з «воєнною» постановою №18 від 24.02.2022). Для решти товарів працює загальне правило — 180 днів.
Порядок відліку для робіт, послуг і прав інтелектуальної власності описаний у ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII — «з дня оформлення… акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання». Він знадобиться вам для транспортних послуг і робіт, які під строком лишилися, і для імпорту.
За кожен день прострочення нараховується пеня 0,3% від суми неодержаних коштів за договором (вартості недопоставленого товару) — саме пеня, а не штраф, так її називає ч. 5 ст. 13 ЗУ №2473-VIII. Загальний розмір пені не може перевищити саму суму неодержаних коштів, тобто стеля — 100% боргу. На 334-й день прострочення (100% ÷ 0,3% = 333,33 дня) пеня вже дорівнює сумі самого інвойсу і далі не зростає. Жорстко.
Базу пені фіксують у гривні за курсом НБУ на день виникнення заборгованості — курс на день сплати вже нічого не змінює (ч. 5 ст. 13).
| Прострочка (днів) | Пеня у % від суми | Приклад на $5 000 (~209 000 грн) |
|---|---|---|
| 10 | 3% | 6 270 грн |
| 30 | 9% | 18 810 грн |
| 60 | 18% | 37 620 грн |
| 100 | 30% | 62 700 грн |
| 200 | 60% | 125 400 грн |
| 334+ | 100% (стеля) | 209 000 грн |
Крок 1 (день 1): перевірте факти — чи реально прострочка
Перш ніж панікувати, переконайтеся, що банк не помилився. Часті ситуації, коли прострочка тільки на папері:
- Гроші вже зайшли, але не той рахунок або в дорозі по SWIFT 3-5 днів. Перевірте онлайн-банкінг + транзитний рахунок 2603/2604.
- Дата інвойсу/акта неправильно записана у банку. Якщо ви здали інвойс від 1 січня, а реально послуги надані до 1 лютого — попросіть банк виправити дату початку 180-денного відліку.
- Контракт передбачає поетапну оплату, і термін рахується від кожного етапу окремо, а не від першого інвойсу.
- Це експорт послуг. Тоді граничні строки на операцію не поширюються взагалі, незалежно від суми (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67) — крім транспортних послуг. Для експорту товару окремо працює поріг: якщо сума операції з незавершеними розрахунками менша за еквівалент 400 000 грн, строки на неї не поширюються і пені немає (п. 14-3 постанови НБУ №18), крім штучного дроблення.
Крок 2 (дні 2-3): зупинення строку або реструктуризація
Якщо гроші реально не зайдуть у строк, у вас 3 робочих варіанти — і одна поширена ілюзія:
Варіант A: зупинення строку через форс-мажор або позов
Нарахування пені зупиняє форс-мажор (ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII) або день прийняття судом чи міжнародним комерційним арбітражем позову резидента до нерезидента (ч. 7 ст. 13). Увага до форс-мажору: закон вимагає довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування вашого контрагента (або передбаченої контрактом третьої країни) — довідка ТПП України про війну сама по собі неплатіж іноземного замовника не виправдовує. Якщо в позові відмовлять, провадження не відкриють або залишать позов без розгляду — строк поновлюється і пеня нараховується за кожен день, включно з періодом зупинення. А от залік зустрічних вимог нагляд НЕ закриває: п. 14-6 Постанови НБУ №18 діє з 06.09.2022. Деталі — у моїй статті «Заліки за договорами ЗЕД».
Варіант Б: чому додаткова угода строк НЕ подовжує
Найпоширеніша помилка: підписати з клієнтом додаткову угоду про новий термін оплати і вважати, що 180 днів «перенеслися». Це не так. Ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII вимагає зарахувати кошти «у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку… встановлених Національним банком України» — тобто договірний строк може бути тільки коротшим за граничний. До того ж відлік для робіт і послуг, на які строк поширюється, іде від дати акта/інвойса, а не від дати платежу за контрактом, тож Amendment годинник не пересуває і від пені 0,3%/день не рятує. Подовжити граничний строк може лише висновок Мінекономіки (ч. 4 ст. 13, Порядок КМУ №104) — і то за закритим переліком операцій (виробнича кооперація, консигнація, будівництво, тендерна поставка, гарантійне обслуговування, складні технічні вироби, спецтовари, газ), де експорту IT-послуг немає. Додаткова угода корисна як доказ вжитих заходів у поясненнях банку і ДПС — але не як спосіб закрити строк.
Окремо: якщо незавершені розрахунки менші за еквівалент 400 000 грн, граничні строки на операцію взагалі не поширюються (п. 14-3 Постанови НБУ №18) — крім штучного дроблення. І тут важливо не злякатися слова «дроблення»: за пп. 5 п. 3 розд. I Інструкції НБУ №7 воно має чотири ознаки, які мають бути присутні одночасно — один резидент; один і той самий нерезидент та один договір; кожна операція менша за 400 000 грн; і, головне, сума операцій за календарний місяць перевищує десятикратний розмір незначної суми, тобто 4 000 000 грн. Якщо місячний обсяг за цим договором менший за 4 млн грн, дроблення немає, скільки б інвойсів ви не виставили.
Якщо ви експортуєте послуги, поріг 400 000 грн вам взагалі не потрібен: за пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 граничні строки розрахунків (і мирні 365 днів за п. 21 розд. II Положення НБУ №5, і воєнні 180 днів за п. 14-2 постанови НБУ №18) «не поширюються на … послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються». Немає строку — немає пені, і сума операції ролі не грає. Поріг 400 000 грн (п. 14-3 постанови НБУ №18) лишається робочим інструментом для експорту товарів.
Варіант В: розірвання контракту і повернення товару/відновлення статусу
Для імпорту — товар повертається постачальнику, гроші повертаються вам, контракт закривається. Для експорту — досить рідко, бо послугу вже надано.
Варіант Г: визнати прострочку і мінімізувати пеню
Якщо нічого з вищеперерахованого не виходить — фіксуєте мінімальну пеню (10 днів = 3%) і платите. Краще 3%, ніж 30%.
Крок 3 (дні 4-7): робота з банком і ДПС
Банк виступає агентом валютного нагляду, але пеню нараховує ДПС — за результатами документальної перевірки (ч. 8 ст. 13 ЗУ №2473-VIII). Ваш план дій:
- Підготуйте письмові пояснення банку: причина прострочки, вжиті заходи (листи клієнту, претензії, додаткові угоди).
- Додайте докази: листування з нерезидентом, копії додаткових угод, а якщо спрацював форс-мажор — довідку уповноваженого органу країни вашого контрагента (саме її вимагає ч. 6 ст. 13, а не довідку ТПП України).
- Якщо банк передасть інформацію в ДПС і та призначить перевірку — на заперечення до акта перевірки у вас 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (п. 86.7 ПКУ). Якщо заперечень не подали — податкове повідомлення-рішення ДПС приймає протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення акта (п. 86.8 ПКУ). Якщо подали — заперечення спершу розглядає комісія (10 робочих днів), а ППР приймається протягом 5 робочих днів після її висновку і письмової відповіді вам (пп. 86.7.1 і 86.7.5 ПКУ).
- Якщо ДПС вже виставила податкове повідомлення-рішення — на скаргу до ДПС вищого рівня у вас 10 робочих днів від дня його отримання (п. 56.3 ПКУ, через Електронний кабінет платника), потім — суд. Строку «30 днів на оскарження» не існує: пропустили 10 робочих днів — сума стає узгодженою.
Крок 4 (дні 8-10): сплата пені, якщо неминуче
Спочатку про назву: за порушення граничних строків розрахунків нараховується пеня, а не штраф — 0,3% за кожен день прострочення від суми, що не надійшла, і загальний розмір пені не може перевищити саму суму неодержаних коштів (ч. 5 ст. 13 ЗУ №2473-VIII). Це не адміністративний штраф, тому не беріть КБК «Адміністративні штрафи» навмання: реквізити для сплати вказані у самому податковому повідомленні-рішенні ДПС — платіть за ними, звіривши в Електронному кабінеті. Сплачуєте з основного гривневого рахунку ФОП.
Після сплати банк знімає контракт з валютного нагляду. Якщо ви оскаржуєте — скарга, подана з дотриманням строку, зупиняє виконання грошового зобов’язання до дня завершення процедури адміністративного оскарження (п. 56.15 ПКУ), тож платити «про всяк випадок» не треба. Не оскаржили вчасно — сума стає узгодженою і за прострочення сплати вже нараховується податкова пеня. У разі позитивного рішення суду сплачене повертають.
Крок 5 (далі): профілактика — щоб більше ніколи
Я завжди ставлю клієнтам два нагадування на кожен інвойс:
- За 30 днів до дедлайну — лист клієнту з нагадуванням про оплату.
- За 14 днів — другий лист, паралельно готую заздалегідь претензію, збір документів на форс-мажор або проєкт позову.
- За 7 днів — фіналізуємо план дій: переговори, продовження, форс-мажор/позов або визнання прострочки.
Не покладайтеся на взаємозалік — з 06.09.2022 банк не має права завершити нагляд за актом заліку. Робочі інструменти — реальне надходження коштів, форс-мажор і позов. Усе інше — переходити на швидші системи розрахунків (SWIFT gpi приходить за 1-2 дні, SEPA Instant — за хвилини).
Поширені питання
Чи можу я уникнути пені повністю?
Якщо ви експортуєте послуги (крім транспортних) — питання взагалі не виникає: граничні строки на них не поширюються (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67), а пеня за ч. 5 ст. 13 настає лише за порушення строку. Далі — про операції під строком.
Так, якщо гроші реально надійдуть у межах 180 днів, або якщо строк зупинено через форс-мажор чи подання позову до суду/арбітражу. Щодо форс-мажору пам’ятайте: ч. 6 ст. 13 вимагає довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування вашого контрагента (або передбаченої контрактом третьої країни) — довідка ТПП України про війну неплатіж іноземного замовника сама по собі не виправдовує. У більшості моїх випадків пені вдавалося уникнути повністю — це моя практика, не гарантія.
Чи зніме банк нагляд, якщо я закрию ФОП?
Ні. Зобов’язання залишається, пеня нараховуватиметься на фізособу. Закриття ФОП — не вихід, а спосіб погіршити ситуацію.
Чи можна сплатити пеню у розстрочку?
Розстрочення грошових зобов’язань і податкового боргу регулює ст. 100 ПКУ: воно надається за рішенням контролюючого органу і під проценти в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ (п. 100.1 ПКУ). Жодного фіксованого строку «12 місяців» стаття не встановлює. Чи можна розстрочити саме пеню за ЗЕД-строками — питання до вашої податкової інспекції на дату звернення: це санкція за валютним, а не податковим законом, хоча нараховує її ДПС.
Що буде з ЄП 5% від цієї суми?
Якщо гроші все ж зайшли (нехай із прострочкою) — це ваш дохід ФОП на 3 групі: 5% єдиного податку плюс 1% військового збору. Якщо не зайшли і ніколи не зайдуть — це не дохід, ЄП і ВЗ не нараховуємо.
Куди звертатися, якщо я в паніці?
До бухгалтера, який веде ЗЕД — щоб хтось порахував строки за вашим контрактом і написав пояснення банку замість вас. Більше про мої послуги — у статті «Бухгалтер ЗЕД для ІТ ФОП» або безпосередньо у Telegram +380981751506.