Бухгалтер для ЗЕД — зовнішньоекономічна діяльність і валютні операції

Так. Обов'язкового продажу валютної виручки немає з 20 червня 2019 року (постанова Правління НБУ від 18.06.2019 № 78), і під час воєнного стану його не відновлювали. Але є граничні строки розрахунків (180 днів — там, де строк діє: експорт товару, транспортні послуги, імпорт) і вимоги до документів для банку. Потрібен валютний рахунок у банку та правильно оформлений контракт.

При експорті товарів ставка ПДВ 0% (замість 20%). Щоб підтвердити право на 0%, потрібна митна декларація з відміткою про вивезення. Без цього ДПС може оспорити нульову ставку і донарахувати 20%. Я перевіряю кожний пакет документів.

Окремого "валютного ліміту" в нацвалютному еквіваленті НЕМАЄ — обмеження одне і загальне: річний ліміт доходу для вашої групи (Г3 — 10 091 049 грн/рік, Г2 — 7 211 598 грн). Валютна виручка переводиться в гривні за курсом НБУ на дату надходження і йде в загальний дохід. Для ФОП — повна свобода тримати кошти на валютному рахунку без обов'язкового продажу. Під валютний нагляд банку операція потрапляє від еквіваленту 400 000 ГРИВЕНЬ (не євро) за курсом НБУ на дату операції — це не штраф, але вимагає документального обґрунтування; менші операції вважаються незначними (крім штучного дроблення). Я веду ЗЕД-облік десятків IT-фрілансерів і знаю, як уникнути блокування рахунку банком при великих надходженнях.

Спершу перевірте, чи ви взагалі під строком. На ЕКСПОРТ ПОСЛУГ, робіт і прав інтелектуальної власності граничні строки розрахунків не поширюються взагалі — пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 (чинна, редакція від 13.06.2026): строки, визначені в п. 21 розд. II Положення НБУ №5 і в п. 14-2 постанови НБУ №18, «не поширюються на: … послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються». Немає строку — немає й пені 0,3% за ч. 5 ст. 13 Закону № 2473-VIII. Тому ІТ-фрілансеру, дизайнеру чи консультанту ця пеня не загрожує. Під граничним строком лишаються експорт ТОВАРУ, експорт ТРАНСПОРТНИХ послуг і робіт та ІМПОРТ: 180 днів за Постановою НБУ №18 (на період воєнного стану; базовий строк — 365 днів за Постановою №5), а за прострочення — пеня 0,3% за КОЖЕН день, обмеження 100% суми контракту. Приклад: експортували товар на $5 000 (~200 000 грн), покупець затримав оплату на 30 днів понад 180 — пеня 200 000 × 0,3% × 30 = 18 000 грн. Окремо: звільнення від строку не скасовує обов'язку зарахувати виручку від нерезидента за експортною операцією на рахунок резидента в банку в Україні (друге речення п. 14-4 постанови НБУ №18). Превентивно: 1) в контракті чітко прописати строки і дати, 2) штрафи за затримку (стимул клієнту платити), 3) НЕ покладайтеся на додаткову угоду з клієнтом про новий строк оплати: за ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII договірний строк може бути лише коротшим за граничний, а відлік іде від акта/інвойса — подовжити граничний строк може тільки висновок Мінекономіки (ч. 4 ст. 13, Порядок КМУ № 104) за закритим переліком операцій, куди експорт IT-послуг не входить, 4) НЕ розраховуйте на залік зустрічних вимог: із 06.09.2022 діє п. 14-6 постанови НБУ № 18, за яким банк не має права завершити валютний нагляд на підставі акта заліку (виняток — оператори телекомунікацій). Реально зупиняють нарахування пені лише форс-мажор (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII) і подання позову до суду чи арбітражу (ч. 7 ст. 13). Не пропустіть строк — пеня росте щодня.

НЕ потрібно нікому і ніде. Облік (реєстрацію) окремих видів зовнішньоекономічних договорів скасовано ще у 2005 році (Указ № 1003/2005), а НБУ у 2019 році скасував ліцензії та реєстрацію лише за договорами кредитів і позик від нерезидентів — це не експортно-імпортні контракти. Але є валютний нагляд банку: при кожному надходженні валюти або платежі за кордон банк просить документи (контракт, інвойс, акт). Банк перевіряє відповідність призначення платежу контракту і КВЕДу. Якщо щось не сходиться — гроші можуть тимчасово заблокувати (на 1–5 днів) до пояснень. Тому контракт ВСЕ ОДНО потрібен — і в правильному вигляді. Мінімум англійською + українською (двомовний), з реквізитами, чітким описом послуг або товарів, строками, валютою, інкотермс (для товарів). Я готую шаблони контрактів для IT, консалтингу, торгівлі — за 1 день під вашу ситуацію.

Через банк, де у вас валютний рахунок. Алгоритм: 1) даєте банку доручення на купівлю валюти і платіжне доручення на оплату нерезиденту; 2) додаєте підтверджуючі документи — контракт, інвойс, при імпорті товарів — митну декларацію після приходу товару; 3) банк купує валюту на МВРУ за поточним курсом + комісія (типово 0,5–1%); 4) переказує постачальнику зазвичай у той же або наступний робочий день. Окремих заборон для ФОП на більшість таких операцій НБУ не встановлює — потрібні лише документи за операцією для банку як агента валютного нагляду. Імпорт товарів — оплата до постачання дозволена, але якщо товар не прийшов за 180 днів — пеня 0,3%/день, 100% максимум. Купівля для дивідендів і репатріації капіталу — є нюанси. Готую пакет документів і супроводжую перший платіж — далі ви робите за шаблоном.

Дохід ФОП-єдиноподатника від ЗЕД визначається в гривні за офіційним курсом НБУ на дату зарахування валюти на ваш рахунок — не на дату виставлення інвойсу і не на дату акту. Приклад: клієнт зі США заплатив $2 000, гроші зайшли на валютний рахунок 15 числа за курсом НБУ 41,50 → ваш дохід 83 000 грн, з нього рахуємо єдиний податок. Якщо потім ви продаєте валюту дорожче або дешевше — виникає курсова різниця; для ФОП на ЄП це окремий нюанс, який я враховую в обліку, щоб не було ні заниження доходу, ні подвійного оподаткування. Веду паралельний облік дат і курсів кожного надходження.

Оптимально — ФОП 3 групи, 5% єдиного податку з доходу (у гривневому еквіваленті за курсом НБУ). Плюс ЄСВ за себе мінімум 1 902,34 грн/міс і військовий збір 1% від доходу. Приклад: за квартал надійшло валюти на 300 000 грн (еквівалент) → ЄП 15 000 грн (5%) + ВЗ 3 000 грн (1%) + ЄСВ 5 707,02 грн за квартал (3 × 1 902,34). Ліміт доходу Г3 — 10 091 049 грн/рік, для більшості фрілансерів із запасом. Г2 для роботи з іноземними замовниками не підходить (заборонено надавати послуги нерезидентам-юрособам). Підбираю групу і рахую сумарне навантаження під ваш потік.

Здебільшого — ні. Місце постачання більшості послуг нерезиденту (IT, консалтинг, маркетинг) визначається за місцем отримувача, тобто ЗА межами України — такі послуги не є об'єктом ПДВ і НЕ зараховуються в поріг обов'язкової реєстрації 1 000 000 грн. Тобто можна експортувати послуг на мільйони гривень і не бути зобов'язаним реєструватися платником ПДВ. АЛЕ є винятки (наприклад, послуги, пов'язані з нерухомістю в Україні, або надані українським клієнтам), і категорію послуги треба класифікувати правильно за ст. 186 ПКУ. Помилка тут = або зайва реєстрація ПДВ, або пропущений обов'язок. Я класифікую кожен ваш вид послуг і кажу точно.