Коротка відповідь на головне питання: обов’язкового ПДВ для ФОП з 1 січня 2027 року не буде. Станом на 30 серпня 2026 це досі законопроєкт, а не закон, і навіть його графік зсунувся: за оновленим меморандумом з МВФ закон мають ухвалити до кінця квітня 2027 року, а нові правила — запрацювати з 1 січня 2028-го. Нижче — вся хронологія з датами, що каже чинний ПКУ, що пропонує проєкт, і розрахунок на прикладі ФОП 3 групи з оборотом 5 млн грн.
Хронологія: де зараз законопроєкт?
Запровадження ПДВ для єдинників — частина зобов’язань України за новою програмою розширеного фінансування МВФ (EFF на ~$8,1 млрд, погоджена наприкінці 2025 року). Ось як рухалася ця історія:
- Грудень 2025 — Мінфін оприлюднив перший законопроєкт: поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації 1 млн грн — і для єдинників теж. Бізнес-спільнота відповіла хвилею критики.
- Лютий 2026 — уряд публічно погодився підняти поріг до 4 млн грн.
- 10 березня 2026 — Верховна Рада відхилила законопроєкт №14025 у першому читанні (168 голосів «за» при потрібних 226). Не пройшли й пропозиції про повторне читання.
- 19 березня 2026 — Мінфін опублікував другу редакцію проєкту: поріг 4 млн грн, старт з 01.01.2027. До Верховної Ради цю редакцію так і не внесли.
- 20 липня 2026 — Рада директорів МВФ завершила перший перегляд програми (транш ≈$690 млн). В оновленому меморандумі строк зсунуто: ухвалити закон — до кінця квітня 2027, запровадити нові правила — з 1 січня 2028 (Forbes, 22.07.2026).
Що діє зараз: кому потрібен ПДВ у 2026?
Тут найбільше плутанини, тому розкладу за чинним ПКУ. Обов’язкова реєстрація платником ПДВ при обороті понад 1 млн грн за 12 місяців (п. 181.1 ПКУ) стосується загальної системи. Для спрощенців у тому ж пункті є пряме застереження: «крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи». Це підтверджує і сама ДПС у своїх роз’ясненнях.
| Хто ви сьогодні | Чи зобов’язані реєструвати ПДВ | Норма |
|---|---|---|
| ФОП на єдиному податку Г1–Г3 (5%) | Ні — незалежно від обороту, аж до ліміту групи (10 091 049 грн для Г3 у 2026) | п. 181.1 ПКУ (виняток для ЄП 1–3 груп) |
| ФОП Г3 на ставці 3% | Ви вже платник ПДВ — реєстрація була умовою цієї ставки | п. 293.3 ПКУ |
| ФОП на загальній системі | Так, якщо оподатковувані постачання за 12 місяців перевищили 1 млн грн | п. 181.1 ПКУ |
| Будь-який ФОП — добровільно | За власною заявою, порогів немає | п. 182.1 ПКУ |
Що пропонує проєкт Мінфіну?
Остання опублікована редакція (від 19.03.2026) пропонує прибрати саме цей виняток для єдинників. Якщо її ухвалять у такому вигляді:
- Єдиний поріг 4 млн грн доходу за 12 послідовних місяців — для загальної системи він підвищується з 1 млн, а для єдинників обов’язкова реєстрація з’являється вперше;
- ФОП залишається на спрощеній системі й водночас стає платником ПДВ (за чинною логікою ПКУ для Г3 це ставка ЄП 3% замість 5% — п. 293.3);
- ДПС зможе реєструвати платником автоматично — за даними задекларованого доходу, без заяви підприємця;
- на перехідний період закладені символічні штрафи за перші порушення — щоб дати бізнесу час навчитися працювати з податковими накладними.
Обидва прочитання чесно виглядають так. Позиція «за чинним законом»: сьогодні єдинник не зобов’язаний реєструвати ПДВ за жодного обороту — це прямо написано в п. 181.1 ПКУ, і на це можна спокійно спиратися у 2026 році. Позиція «за проєктом»: після ухвалення закону поріг 4 млн стане обов’язковим і для спрощенців — за меморандумом з МВФ, з 1 січня 2028 року. Фінальний текст може змінити і поріг, і механіку, тому будь-які рішення варто ухвалювати за фактом голосування, а не за новинами.
Приклад: ФОП 3 групи з оборотом 5 млн грн
Порахуємо на конкретному ФОП: 3 група, 5% без ПДВ, послуги (вхідного ПДВ майже немає), оборот 5 000 000 грн на рік. Ліміт групи (10 091 049 грн у 2026) не перевищено.
Сьогодні, за чинним законом
- ЄП 5%: 5 000 000 × 5% = 250 000 грн/рік
- Військовий збір 1%: 5 000 000 × 1% = 50 000 грн/рік
- ЄСВ: 1 902,34 грн × 12 ≈ 22 828 грн/рік
- ПДВ: 0 — обов’язку немає (п. 181.1 ПКУ)
- Разом: ≈ 322 828 грн, тобто ~6,5% обороту
Якщо проєкт стане законом (оборот понад 4 млн → платник ПДВ)
Сценарій А — ціни підняти не можна (роздріб, B2C): ПДВ доведеться «виймати зсередини» тієї самої виручки. Орієнтовно, за чинною механікою Г3-3%:
- ПДВ у складі виручки: 5 000 000 × 20 ÷ 120 ≈ 833 333 грн (вхідного кредиту в послуг зазвичай майже немає)
- Дохід без ПДВ: ≈ 4 166 667 грн
- ЄП 3%: ≈ 125 000 грн
- Військовий збір 1%: ≈ 41 667 грн
- ЄСВ: 22 828 грн
- Разом: ≈ 1 022 828 грн — понад 20% обороту
Сценарій Б — клієнти є платниками ПДВ (B2B): ви додаєте 20% зверху, клієнт ставить ці 20% собі в податковий кредит, і ваша ціна для нього фактично не дорожчає. Тоді головні втрати — не сам податок, а адміністрування.
Кого зачепить найбільше?
Поріг 4 млн грн на рік — це приблизно 333 тис. грн доходу на місяць. Розбивка по категоріях, якщо проєкт ухвалять у поточній редакції:
| Місячний дохід | Річний оборот (≈) | Зачеплені (за проєктом)? |
|---|---|---|
| До 100 000 грн | До 1,2 млн грн | Ні |
| 100 000 – 333 000 грн | 1,2 – 4 млн грн | Ні (нижче порогу) |
| Понад 333 000 грн | Понад 4 млн грн | Так — обов’язкова реєстрація |
Для IT-фрілансерів і консультантів: $8,000+/міс доходу — це рівень старших розробників і менеджерів; більшість поки нижче порогу. А от торгівля, HoReCa і виробництво з оборотом 4+ млн — головна аудиторія цієї реформи. Для експортерів послуг є окремий нюанс: постачання нерезиденту з місцем постачання за межами України не створює ПДВ-зобов’язань — детальніше у статті про ПДВ при експорті IT-послуг.
Як рахуватимуть оборот: два різні лічильники?
Тонкий момент, у якому помиляється навіть частина бухгалтерів. Дохід єдинника і ПДВ-оборот — це різні лічильники з різними правилами:
- Дохід для єдиного податку рахується касовим методом — за датою надходження грошей (п. 292.6 ПКУ);
- Оборот для цілей ПДВ — за правилом першої події: що сталося раніше, відвантаження/акт чи оплата (п. 187.1 ПКУ).
В опублікованій редакції проєкту орієнтиром для порогу 4 млн виступає задекларований дохід єдинника (тобто касовий), а ДПС отримує право реєструвати платником автоматично за даними декларацій. Але як саме рахуватимуть поріг у фінальному тексті — відкрите питання, і саме воно визначить, чи «стрибне» у ваш лічильник грудневий аванс за січневу роботу.
Що таке ПДВ-адміністрування на практиці простими словами?
Якщо ви стали платником ПДВ, ваше бухгалтерське навантаження суттєво зростає:
- Щомісячна декларація з ПДВ (до 20-го числа наступного місяця)
- ЄРПН: реєстрація кожної податкової накладної в Єдиному реєстрі — до 5 числа наступного місяця (ПН за 1–15 число) або до 18 числа наступного місяця (ПН за 16–останнє число)
- Ризик блокування накладних: автоматична система СМКОР може заблокувати накладну, потрібно готувати пояснення
- Повернення ПДВ-кредиту: якщо закупок більше ніж продажів — виникає від’ємне ПДВ, яке можна відшкодувати (але це процес)
- Ліміт реєстрації накладних: є ліміт по сумі — якщо він вичерпаний, накладну не зареєструєте до поповнення
Скільки коштує ПДВ-адміністрування?
Скажу прямо, своїми цифрами, бо саме тут у більшості статей стоїть занижена оцінка. У мене ведення ФОП з ПДВ коштує від 15 000 грн/місяць, тоді як ведення ФОП на 3 групі без ПДВ — від 3 500 грн/місяць. Тобто сам ПДВ додає близько 11 500 грн/місяць, а не «півтори тисячі». Це не націнка за назву: щомісячна декларація, реєстрація кожної податкової накладної в ЄРПН у свої строки, контроль ліміту реєстрації і робота з блокуваннями СМКОР — це інший обсяг роботи щомісяця, а не та сама робота з ще одним звітом.
Решта витрат:
- Програмне забезпечення: M.E.Doc або Crystallex — 2 000–5 000 грн/рік
- КЕП (кваліфікований електронний підпис): 500–1 000 грн/рік (зазвичай вже є)
- Ваш власний час: 2–5 годин на місяць навіть за наявності бухгалтера
Кому вигідна добровільна реєстрація вже зараз?
Добровільно зареєструватись платником ПДВ вигідно якщо:
- Ваші клієнти — юридичні особи або ФОП, що є платниками ПДВ, і вони хочуть отримати від вас ПДВ-накладну (для свого кредиту)
- У вас великі закупки у ПДВ-них постачальників — ви зможете зарахувати їх ПДВ як свій кредит
- Ви продаєте товари за 0% ПДВ (на експорт) — і хочете відшкодовувати вхідний ПДВ із закупок
Для фрілансерів з переважно B2C або іноземними клієнтами — добровільна реєстрація рідко буває вигідною. Детальне порівняння ставок — у статті 5% без ПДВ чи 3% з ПДВ.
Варіанти структурування нижче порогу?
Якщо ваш оборот наближається до 4 млн грн, є законні способи не перевищити поріг:
- Розподіл діяльності між ФОП: якщо є подружжя або партнери — різні напрямки через різних ФОП. Але пам’ятайте: це має бути реальний розподіл, а не фіктивний (ДПС це перевіряє)
- Перехід частини діяльності на ТОВ: ТОВ може бути платником ПДВ, а ФОП залишається без ПДВ для інших видів діяльності
- Регулювання обсягів: зменшити кількість клієнтів або проектів у «дорогі» місяці
Чого точно НЕ треба робити?
- Реєструвати ПДВ «про запас», бо «з 2027 все одно змусять» — не змусять: старт перенесено щонайменше на 2028, а закону досі немає
- Панікувати і переходити на загальну систему заздалегідь — це збільшить податкове навантаження
- Штучно стримувати зростання бізнесу через проєкт, який двічі переписували — рішення ухвалюйте за фактом голосування
- Ігнорувати зростання обороту — якщо наближаєтесь до 4 млн, порахуйте ПДВ-сценарій заздалегідь
Таймлайн: дати і строки?
- 2026 рік: закону немає, діють поточні правила — єдинники Г1–Г3 не зобов’язані реєструвати ПДВ
- До кінця квітня 2027: строк ухвалення закону за оновленим меморандумом з МВФ (перший перегляд EFF, 20.07.2026)
- 1 січня 2028: цільова дата запуску нових правил за тим самим меморандумом
- Після набрання чинності: заява про реєстрацію за чинними правилами подається не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем перевищення порогу (п. 183.2 ПКУ)
- Постійно: раз на місяць рахуйте оборот за останні 12 місяців — це 10 хвилин, які знімають усю тривогу з цієї теми