Експорт ІТ-послуг: ПДВ-ставка для ФОП у 2026

«А якщо я ІТ-ФОП на 3 групі з ПДВ і експортую послуги в США — який ПДВ накручувати?» Це питання я чую від клієнтів щотижня. Коротка відповідь: жодного — ПДВ на такий інвойс не нараховується взагалі. Але не тому, що «ставка 0%», як пишуть у половині статей в інтернеті. Тому, що операція взагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ. Це різні речі, і різниця коштує грошей — саме на ній будуються донарахування при перевірці.

Я Людмила Мурашко, веду облік ФОП з ПДВ з 1999 року. Розкладаю по поличках: чому не 0%, які документи це тримають, і чому ІТ-експортеру ПДВ-реєстрація майже завжди не потрібна.

Що коротко — яка ставка ПДВ на експорт ІТ-послуг?

Ніяка. Об’єктом оподаткування ПДВ є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Якщо місце постачання — за межами України, операція просто не потрапляє в об’єкт: ПДВ не нараховується ні за ставкою 20%, ні за ставкою 0%.

Нульова ставка — це окрема історія зі ст. 195 ПКУ, і вона про інше. Пп. 195.1.1 — вивезення товарів у митному режимі експорту. Пп. 195.1.3 — закритий перелік послуг: міжнародні перевезення пасажирів, багажу та вантажів; роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним в Україну; обслуговування повітряних суден на міжнародних рейсах. Розробки програмного забезпечення там немає. ДПС послідовно наголошує на тому самому: митний режим експорту і нульова ставка ПДВ стосуються вивезення товарів за межі митної території України, а не постачання послуг.

Яке місце постачання послуг — головне правило?

ПДВ нараховується тільки на постачання, що відбулися на митній території України. Для послуг це визначається не там, де ви фізично сидите з ноутбуком, а за спеціальними правилами ст. 186 ПКУ.

Загальне правило (п. 186.4)

Місце постачання послуг — місце реєстрації постачальника. Тобто за загальним правилом ваш ФОП в Україні → послуга «постачається» в Україні → ставка 20%.

Винятки для ІТ-послуг (п. 186.3)

Для низки послуг місце постачання — це місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а якщо такого місця немає — місце його постійного чи переважного проживання. Сюди входять:

• Розробка, постачання та тестування програмного забезпечення.
• Послуги з обробки даних та надання інформації, у т.ч. через комп’ютерні системи.
• Консультаційні, інжинірингові, юридичні, бухгалтерські, аудиторські послуги.
• Послуги з надання інформації та технічної підтримки.
• Послуги телекомунікацій, теле- та радіомовлення.
• Надання прав на використання інтелектуальної власності (роялті).

Тобто якщо ваш американський клієнт — юрособа, зареєстрована в США, і ви розробляєте для нього софт, місце постачання — США. Це поза митною територією України → операція не є об’єктом ПДВ.

Які умови: що мусить бути в документах?

1. Замовник — нерезидент. Підтверджується контрактом, реквізитами (foreign tax ID, адреса), випискою з реєстру (Certificate of Incorporation чи аналог).
2. Місце постачання — поза Україною. Уточнюється у предметі контракту: «services provided for use in the territory of United States» або аналогічно.
3. Чіткий предмет послуги, що підпадає під п. 186.3 ПКУ (програмування, консалтинг, обробка даних тощо).
4. Акт виконаних робіт/інвойс, що підтверджує надання послуги. Підпис замовника бажаний, але для нерезидента часто замінюється email-підтвердженням або акцептом через платіжну систему.
5. Платіж від нерезидента на ваш валютний рахунок в Україні.

Як працюють податкові накладні і декларація з ПДВ?

Тут головний практичний висновок: податкова накладна не складається. Обов’язок скласти ПН виникає на дату виникнення податкового зобов’язання, а за необ’єктною операцією податкове зобов’язання не виникає взагалі. Ні ПН, ні реєстрація в ЄРПН, ні коди ставок тут не потрібні. Код ставки «902», який часто радять в інтернеті, — це реквізит податкової накладної для операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою. За необ’єктною операцією ПН не складається взагалі, тож жодного коду ставки тут не виникає.

У декларації з ПДВ такі операції показуються в рядку 5 — «операції, що не є об’єктом оподаткування… та послуги, місце постачання яких визначено за межами митної території України» (пп. 6 п. 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Мін’юсті 29.01.2016 за №159/28289), і додатково розшифровуються в додатку Д5 із зазначенням норми ПКУ (п. 186.3). Д4 — це зовсім інший документ: заява про повернення суми бюджетного відшкодування. Нумерацію додатків і номери таблиць усередині них звіряйте з чинною редакцією форми на tax.gov.ua перед поданням — вона змінювалася.

Чи буде бюджетне відшкодування ПДВ — рахуємо на прикладі

Це найдорожча ілюзія в темі. Логіка «експорт = 0%, значить вхідний ПДВ повертають з бюджету» працює для експортера товарів. Для експортера послуг вона не працює. Рахуємо. ФОП Г3 з ПДВ за квартал:

• Виторг від експорту ІТ-послуг: $30 000 ≈ 1 254 000 грн (за курсом 41,80). Операція не є об’єктом ПДВ → ПДВ-зобов’язань = 0 грн, у декларації — рядок 5.
• Вхідні витрати з ПДВ 20% (українські SaaS, оренда коворкінгу, бухгалтер, юрист) — 60 000 грн з ПДВ, у т.ч. ПДВ 10 000 грн. Податковий кредит: 10 000 грн.
• Але ці витрати повністю використані в необ’єктній операції. Тому за п. 198.5 ПКУ нараховуємо компенсуючі податкові зобов’язанняна ті самі 10 000 грн — зведеною податковою накладною не пізніше останнього дня місяця.
• Підсумок: ПК 10 000 мінус компенсуючі ПЗ 10 000 = нуль. Від’ємного значення не виникає, відшкодовувати нічого.

Якщо витрати використані частково в оподатковуваних, а частково в необ’єктних операціях — замість повного «гасіння» працює пропорційний розподіл за п. 199.1 ПКУ (частка розраховується за обсягами постачання). Але у ФОП, який на 100% працює на експорт, розподіляти нічого: все йде в необ’єктні.

Як обліковувати послуги нерезидента — reverse charge?

Зворотній бік ЗЕД: ви як платник ПДВ платите за послуги нерезиденту (AWS, GitHub, ChatGPT API, Figma тощо). За ст. 208 ПКУ ви самонараховуєте ПДВ 20% на ці послуги (reverse charge) і після реєстрації ПН отримуєте право на податковий кредит на ту саму суму.

Самонарахування виписуєте окремою податковою накладною з типом причини «14» (отримання послуг від нерезидента). Реєструєте в ЄРПН у ті самі граничні строки, що й звичайну ПН: складену з 1 по 15 число — до 5 числа наступного місяця, складену з 16 по останнє число — до 18 числа наступного місяця (п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Строк «20 календарних днів після місяця складання» стосується лише зведених ПН за п. 198.5 і п. 199.1 ПКУ.

Коли експортер може взагалі не реєструватися платником ПДВ?

Ось тут — головна практична новина статті. Поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації — 1 000 000 грнза останні 12 календарних місяців (п. 181.1 ПКУ), і він чинний у 2026 році. Поріг 4 000 000 грн, який часто згадують, — це лише законопроєкт Мінфіну, він не ухвалений; не плануйте нічого під нього. Деталі — у моїй статті «Що таке ПДВ».

Перша причина спрацьовує ще до будь-яких розрахунків: той самий п. 181.1 ПКУ прямо виводить з-під обов’язкової реєстрації особу, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи. ФОП на ЄП Г3 не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ навіть з українськими замовниками й оборотом 5 млн. Поріг у 1 млн стає для нього обов’язковим лише на загальній системі або при переході на неї (п. 183.4 ПКУ) — наприклад, після перевищення ліміту Г3.

Друга причина працює вже для всіх — і для ТОВ, і для ФОП на загальній системі: у цей 1 млн рахуються тільки операції, що підлягають оподаткуванню — за ставками 20%, 14%, 7%, 0% і звільнені. Обсяг операцій, які не є об’єктом оподаткування, у розрахунок порогу не включається. А експорт ІТ-послуг нерезиденту — це якраз необ’єктна операція.

Добровільна ПДВ-реєстрація для ІТ-експортера — це розрахунок, а не автоматичний мінус. Плюс один, зате відчутний: 3 група сплачує ЄП 3% замість 5% саме за умови сплати ПДВ (пп. 293.3.1 і 293.3.2 ПКУ) — це мінус 2% обороту. Мінуси: щомісячна декларація з ПДВ, реальні 20% на підписки нерезидентів через reverse charge і компенсуючі зобов’язання за п. 198.5, які з’їдають вхідний кредит. Порівнюйте на своїх цифрах: 2% від обороту проти 20% від вартості підписок плюс адміністрування.

Як виглядає практичний приклад

Клієнт: ФОП Г3 з ПДВ (реєстрація добровільна), КВЕД 62.01. Замовник — US LLC у Делавер. Контракт на розробку мобільного додатку. Місячний інвойс $8 000.

• Інвойс: $8 000 без ПДВ — операція не є об’єктом оподаткування (п. 186.3 ПКУ). Податкова накладна не складається; обсяг іде в рядок 5 декларації.
• Курс НБУ на дату зарахування: 41,80. Дохід: 334 400 грн.
• ЄП 3%: 10 032 грн. ВЗ 1%: 3 344 грн. ЄСВ за себе: 1 902,34 грн.
• Вхідний ПДВ з українських витрат (хостинг, бухгалтер) ~3 000 грн — до податкового кредиту потрапляє, але тут же гаситься компенсуючими зобов’язаннями за п. 198.5. Реальна вигода від вхідного ПДВ: 0 грн.
• Сукупно податків: 10 032 + 3 344 + 1 902,34 = 15 278,34 грн (~4,57% від доходу).

Зверніть увагу: єдине, що цей ФОП отримує від ПДВ-статусу, — ставку ЄП 3% замість 5%, тобто 10 032 грн замість 16 720 грн, економія 6 688 грн на місяць. Вхідний ПДВ йому не повертається, а reverse charge на підписки нерезидентів коштує реальних 20%. Чи варте це адміністрування — рахуємо індивідуально під структуру витрат.

Поширені питання

Якщо клієнт — фрілансер з Польщі, не юрособа?

Нічого не змінюється. П. 186.3 ПКУ прямо передбачає цей випадок: місце постачання — місце, де отримувач зареєстрований суб’єктом господарювання, а якщо такого місця немає — місце його постійного чи переважного проживання. Польський фрілансер живе в Польщі → місце постачання Польща → операція так само не є об’єктом ПДВ. Юрособа замовника для цього не потрібна.

П. 186.4 (місце постачальника, тобто Україна і 20%) вмикається не через статус клієнта, а тоді, коли сама послуга не входить до переліків п. 186.2 / 186.3.

Що якщо я надаю послуги філії американської компанії в Україні?

Якщо філія зареєстрована в Україні як представництво нерезидента — це резидент для цілей ПДВ. Місце постачання — Україна, ставка 20%. Перевіряйте статус через ЄДРПОУ.

Якщо я отримую плату через посередника (Upwork, Toptal, Deel)?

Залежить від моделі. Якщо ви виставляєте інвойс кінцевому замовнику через платформу (Upwork hourly with passthrough) — місце постачання визначається за кінцевим клієнтом. Якщо ви продаєте послугу самій платформі (Deel as an EOR) — за платформою. Кожен кейс перевіряємо окремо за контрактом.

Чи можна на одному інвойсі мати і необ’єктну частину, і 20%?

Технічно — так, але це ускладнює облік: на частину з місцем постачання в Україні доведеться складати ПН, а решту показувати в рядку 5. Зазвичай розділяємо: окремий інвойс на експортну частину, окремий на українську.

Скільки коштує бухгалтер для ФОП з ПДВ і ЗЕД?

У мене — від 15 000 грн/міс для ФОП Г3 з ПДВ і ЗЕД-діяльністю. Включаючи ПДВ-декларацію, ЄРПН, валютний нагляд, заліки, відповіді на запити.