Зарахування за договорами ЗЕД у 2026: чи можна, як оформити, які ризики

Уявіть ситуацію: ваша IT-компанія експортувала послуги американському клієнту на 50 000 USD, а той самий клієнт паралельно поставив вам своє ПЗ-ліцензію на 30 000 USD. Замість того, щоб гнати валюту туди-сюди (і двічі платити банкам комісії, і двічі проходити валютний контроль), хочеться просто «закрити» зустрічні борги — це й називається зарахуванням зустрічних вимог. У внутрішніх угодах це робиться легко за статтею 601 ЦКУ. А от у ЗЕД — там історично була сувора заборона. Розберімося, що змінилося в 2026 році.

Що таке зарахування простими словами

Стаття 601 ЦКУ дозволяє припинити зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Іншими словами — «ти мені винен, я тобі винен, давай нічого не платимо в межах меншої суми».

Класичний приклад:

• Ви — український ФОП-програміст, експортували послуги на 50 000 USD клієнту з США
• Той самий клієнт надав вам ліцензію на хмарний сервіс на 30 000 USD
• За зарахуванням: ви закриваєте свою заборгованість перед клієнтом за ліцензією (30 000) і його заборгованість перед вами за послуги (теж 30 000), а 20 000 USD клієнт переказує вам реальною валютою на рахунок

Історичне табу: чому ЗЕД-зарахування забороняли

До 2019 року діяв ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» з правилом 90/180 днів і прямою забороною на будь-які заліки в експортно-імпортних операціях. Логіка проста: НБУ хотів, щоб уся валютна виручка фактично заходила в Україну і конвертувалася через банки. Інакше — теоретичний канал відмивання коштів і вивід капіталу.

Після валютної лібералізації 2019 (ЗУ «Про валюту і валютні операції») формальна пряма заборона зникла, але в умовах воєнного стану з 24 лютого 2022 НБУ Постановою №18 ввів жорсткі тимчасові обмеження — і одне з них прямо стосувалося заборони зарахувань у ЗЕД-операціях.

Що дозволено в 2026: пом'якшення Постанови НБУ №18

Протягом 2024-2025 НБУ поетапно пом'якшує валютні обмеження. На 2026 рік маємо такі умови (з урахуванням останніх змін до Постанови №18):

• Зарахування за ЗЕД-операціями дозволено, але за дотримання чітких умов
• Гранична сума зарахування за один акт — еквівалент 400 000 EUR (стелею може змінюватися — звіряйте з актуальною редакцією Постанови)
• Обов'язкова перевірка контрагента: він не має бути з санкційного списку, не з рф/рб, не з офшорних юрисдикцій FATF
• Зарахування не звільняє від валютного контролю — банк все одно перевіряє строки 180 днів

Умови, за яких зарахування ДОЗВОЛЕНО

За статтею 601 ЦКУ і вимогами НБУ, для законного зарахування потрібно ОДНОЧАСНО:

1. Однорідність вимог — обидві вимоги грошові і у валюті (USD з USD, EUR з EUR; не змішуються USD з EUR без додаткової конвертації)
2. Зустрічність — той самий контрагент. Не «група компаній», а саме та сама юрособа з тим самим ID
3. Строк настав — обидві заборгованості мають бути простроченими або такими, що настали; майбутні борги не зараховуються
4. Не обмежено законом — наприклад, не зараховуються штрафні санкції, неустойки
5. Контрагент не з санкційного списку і не з юрисдикції-агресора

Коли зарахування ЗАБОРОНЕНО

• Контрагент — резидент рф, республіки білорусь, ірану
• Контрагент потрапив у санкційний список РНБО, OFAC, ЄС
• Сума перевищує граничну (на 2026 — еквівалент 400 000 EUR)
• Одна з вимог — це штраф або неустойка (вони не зараховуються, тільки основні борги)
• Минуло більше 180 днів з моменту експорту, і ваш банк уже накопичив порушення (автоматично нарахується пеня)
• Договори експорту/імпорту мають різний предмет настільки, що вимоги не «однорідні» — це питання інтерпретації, банк може відмовити

Які документи оформлюються

Для повноцінного оформлення зарахування потрібен пакет:

1. Акт зарахування зустрічних однорідних вимог — двосторонній, підписаний обома сторонами. У ньому зазначаються: реквізити обох договорів, суми, дата зарахування, валюта.
2. Додаткова угода до експортного контракту (опціонально, але бажано) — про можливість оплати в т.ч. шляхом зарахування зустрічних вимог.
3. Лист-повідомлення в банк — у валютний підрозділ обслуговуючого банку про факт зарахування. Банк зніме платіж з валютного контролю на суму зарахування.
4. Бухгалтерська довідка з розрахунком сум (особливо якщо валюти різні і потрібна крос-конвертація).

180 днів і зарахування: як рахується термін

За статтею 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» виручка від експорту має зайти на рахунок в Україні протягом 180 днів. Якщо ні — нараховується пеня 0,3% за день прострочення.

Якщо ви вчасно (до 180 днів) оформили акт зарахування — банк рахує цю суму як таку, що «надійшла», і знімає її з валютного контролю. Тобто акт = валютна виручка для цілей контролю. Але! Дата акта повинна бути в межах 180 днів від дати оформлення митної декларації (для товарів) або акта виконаних послуг.

Конкретний приклад з арифметикою

ТОВ «Альфа-Софт» (Київ) і Beta Inc. (США) працюють за двома договорами:

• Договір №1: Альфа-Софт експортує послуги розробки на 50 000 USD. Дата акта виконаних робіт — 15 січня 2026. Дедлайн 180 днів — 14 липня 2026.
• Договір №2: Beta Inc. постачає Альфа-Софту хмарну ліцензію на 30 000 USD. Дата акта приймання — 20 січня 2026. Дедлайн 180 днів — 19 липня 2026.

12 квітня 2026 сторони підписують Акт зарахування зустрічних вимогна 30 000 USD. Бухгалтерія Альфа-Софту відображає:

Підсумок: реальною валютою рухається лише 20 000 USD замість 80 000 USD (50 + 30). Економія на банківських комісіях, конвертації, валютному контролі.

Бухгалтерські проводки зарахування

Стандартна проводка зарахування — Дт 631 (632) / Кт 361 (362) на суму зарахування. У валюті — за курсом НБУ на дату зарахування. Якщо курси на дату виникнення заборгованостей різні — рахуємо курсову різницю (Дт 945 або Кт 714).

Особливості:

• Якщо зарахування часткове — основну суму закриваємо, залишок очікує оплати/отримання звичайним шляхом
• Якщо валюти різні — обов'язково додаткова угода з обмінним курсом, інакше це не «однорідні» вимоги
• Курсові різниці на дату акта зарахування переоцінюються

Штрафи за помилки

Порушення валютного режиму при зарахуванні може коштувати дорого: