Що таке контроль ЗЕД операцій — і хто його здійснює
Контроль ЗЕД операцій у 2026 році — це система спостереження за тим, щоб резиденти України (ФОП і ТОВ) своєчасно повертали валютну виручку від експорту і отримували товар/послугу за оплачений імпорт. Юридична основа — Закон №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та Положення про заходи захисту, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (базовий граничний строк — 365 днів); чинний строк 180 днів установлено постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 на період воєнного стану. Базові правила для тих, хто тільки починає працювати з іноземними клієнтами, — у гіді ЗЕД для ФОП.
Контролерів три, і у них різні ролі:
- НБУ — встановлює правила: строки розрахунків, обмеження, перелік валютних операцій. Жодних штрафів НБУ безпосередньо не виставляє.
- Уповноважений банк — ваш банк, де відкритий валютний рахунок. Веде первинний облік контракту, фіксує дати акта/відвантаження і дати надходження виручки, передає інформацію про прострочення в ДПС автоматично.
- ДПС — нараховує і стягує пеню за порушення. Санкція — пеня 0,3% за кожний день прострочення від суми, що не надійшла (ч. 5 ст. 13 ЗУ №2473-VIII). Загальний розмір пені не може перевищувати саму суму неодержаних коштів — тобто стеля 100% боргу. Це саме пеня, а не штраф: штраф — разова фіксована санкція, а тут щоденне нарахування з жорсткою стелею.
Правило 180 днів: експорт vs імпорт — у чому різниця
Правило виглядає симетрично, але по факту експортний і імпортний контроль працюють по-різному. Розкладімо в таблиці:
| Параметр | Експорт товарів і транспортних послуг | Імпорт (товари/послуги) |
|---|---|---|
| Що контролюється | Надходження валютної виручки на рахунок резидента | Надходження товару/послуги або повернення передоплати |
| Точка відліку 180 днів | Дата митного оформлення (товар) або дата акта чи рахунка (інвойса) — для транспортних послуг. За рештою експортованих послуг строку немає взагалі (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67) | Дата оплати нерезиденту з рахунка резидента |
| Хто фіксує початок строку | Банк за вашим інвойсом + актом/МД | Банк автоматично — за датою платіжного доручення |
| Що порушенням не є | Повернення коштів замовником через відмову від послуги | Повернення передоплати від нерезидента |
| Пеня ДПС | 0,3%/день, до 100% суми неодержаних коштів (ч. 5 ст. 13 ЗУ №2473-VIII) | 0,3%/день, до 100% суми неодержаних коштів |
| Чим закривається | Виписка про надходження валюти на рахунок (акт заліку зустрічних вимог нагляд не завершує — п. 14-6 Постанови НБУ №18) | МД на ввезення товару, акт послуг або повернення коштів |
Від якої дати рахується строк — і чому це не дата оплати за контрактом
Питання актуальне для тих операцій, які під строком лишилися: експорту товарів, транспортних послуг і робіт, а також імпорту. Строк рахується не від дати платежу, погодженої в контракті, а від дати документа, що засвідчує факт постачання. Пряму норму дає сам Закон, а не Інструкція НБУ №7: за ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII для експорту робіт, послуг і прав інтелектуальної власності відлік іде «з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання». Пункт 7 розділу II Інструкції НБУ №7 регулює лише товари (МД типу ЕК-10/ЕК-11 і дату платежу) — підпункту про послуги там немає. Тобто інвойс так само може бути точкою відліку:
- Для товарів — дата митного оформлення (експортна МД).
- Для транспортних послуг і робіт — дата оформлення акта, рахунка (інвойса) або іншого документа, що засвідчує надання послуги.
- Для решти експортованих послуг точки відліку немає, бо немає самого строку (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67). Дата акта чи інвойса вам усе одно потрібна — для документів у банк і для визнання доходу за датою надходження коштів (п. 292.6 ПКУ), а не для відліку 180 днів.
А от що саме означає «оформлення», коли акт складено однією датою, а підписаний іншою, — спірна зона:
- Позиція А (домінантна): відлік — від дати, проставленої на документі як дата складання (для акта — дата акта, для інвойсу — дата інвойсу; якщо є обидва, банк бере той документ, що фактично засвідчує надання, зазвичай акт).
- Позиція Б (трапляється у банках): від дати останнього підпису сторін — бо до підписання обома сторонами документ не є «оформленим у письмовій формі».
Різниця критична, коли акт складено 30.06, а нерезидент підписав 15.07. Практична порада: узгодьте дату старту з вашим банком письмово до першої відправки і не допускайте розриву між датою складання й датою підписання акта.
Які операції контролюються — товари, послуги, винятки
Контроль 180 днів стосується більшості ЗЕД-операцій, але є винятки. Це треба знати, щоб не «ловити» страх там, де його немає.
- Під граничним строком: експорт товарів, експорт транспортних послуг і робіт, імпорт товарів і послуг, отримання робіт/послуг від нерезидента з передоплатою.
- Поза граничним строком за нормою: експорт послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав — крім транспортних (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67). Сюди потрапляє переважна більшість ІТ-розробки, дизайну, консалтингу, ліцензій і роялті. Сума операції ролі не грає: строку немає незалежно від неї.
- Поза строком за сумою: «незначні операції» — з експорту/імпорту товарів на суму, меншу за еквівалент 400 000 грн (разом із незавершеними розрахунками за нею), за курсом НБУ на дату операції: граничні строки розрахунків на них не поширюються, банк нагляд не веде або припиняє, пені немає (п. 14-3 Постанови НБУ №18, п. 9 Інструкції №7). Виняток — штучне дроблення поставки чи платежу.
- Дія Сіті — валютних пільг НЕМАЄ. Валютний нагляд для резидентів Дія Сіті — такий самий, як для всіх інших резидентів: окремого режиму немає, діють ті самі граничні строки за постановою НБУ №18 від 24.02.2022 і ті самі винятки за постановою №67. Закон №1667-IX не містить жодних валютних пільг — вигоди Дія Сіті суто податкові. Детальніше про строки — у матеріалі про ІТ-ФОП і 180 днів НБУ.
Зустрічні вимоги — чому залік не закриває 180 днів
Позиція А (домінантна, безпечніша — позиція НБУ і ДПС). З 06.09.2022 діє п. 14-6 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 (внесений постановою №197 від 02.09.2022): банк не має права завершити валютний нагляд за граничними строками розрахунків з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Норма збережена і в редакції зі змінами від 13.07.2026 №79; це підтверджує ІПК ДПС від 02.04.2026 № 1941/ІПК/99-00-07-04-02. Єдиний прямо названий виняток — оператори телекомунікацій (міжнародний роумінг і пропуск міжнародного трафіка).
Позиція Б (альтернативна, використовується у судових спорах). Пп. 5 п. 10 розділу III Інструкції №7 дозволяє завершити нагляд на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням, а стаття 13 Закону №2473-VIII заліку не забороняє; Верховний Суд (постанови від 12.08.2025 у справі № 420/29813/23, від 14.03.2024 і 18.04.2024) визнавав залік правомірним і нарахування пені безпідставним. Але ці рішення стосуються періодів до 06.09.2022, тож автоматично на 2026 рік не переносяться; ризик — спір із ДПС і суд без гарантії результату.
Окремого фіксованого «стелі» в євро на залік з одним нерезидентом не існує — це поширена плутанина з порогом незначної операції валютного нагляду (еквівалент 400 000 грн).
Пеня за прострочення (те, що шукають як «штраф») — точні цифри і приклади
Санкція — пеня, а не штраф: пеня 0,3% за кожний день прострочення від суми, що не надійшла (ч. 5 ст. 13 ЗУ №2473-VIII). Нараховує її ДПС, але від цього вона штрафом не стає. Формула проста: 0,3% від суми неодержаних коштів × кількість днів прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати саму суму неодержаних коштів — тобто стеля 100% боргу (досягається приблизно на 334-й день прострочення).
| Сума ЗЕД-операції | Днів прострочення | Пеня (0,3%/день) | Скільки це у % суми |
|---|---|---|---|
| $5 000 (≈ 207 000 грн) | 10 днів | 207 000 × 0,3% × 10 = 6 210 грн | 3% |
| $10 000 (≈ 414 000 грн) | 30 днів | 414 000 × 0,3% × 30 = 37 260 грн | 9% |
| $20 000 (≈ 828 000 грн) | 100 днів | 828 000 × 0,3% × 100 = 248 400 грн | 30% |
| $50 000 (≈ 2 070 000 грн) | 365 днів | Обмежено 100% суми = 2 070 000 грн | 100% (стеля) |
Приклад 1. ФОП-експортер товару прострочив на 30 днів
ФОП відвантажив товар покупцю в США, експортна МД оформлена 1 січня 2026 на суму $8 000. 180 днів — 30 червня. Валюта надійшла лише 30 липня (прострочення 30 днів). Курс НБУ на дату виникнення заборгованості — 41,20.
- Сума прострочення в гривнях: 8 000 × 41,20 = 329 600 грн
- Пеня: 329 600 × 0,3% × 30 = 29 664 грн
- Сплата: КБК 21081000 (пеня за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства)
Приклад 2. ТОВ-імпортер не отримав товар
ТОВ заплатив постачальнику в Туреччину $15 000 за обладнання 10 лютого 2026. 180 днів — 9 серпня. Товар не приїхав, гроші не повернулись. На 30 вересня — 52 дні прострочення.
- Сума: 15 000 × 41,50 = 622 500 грн
- Пеня: 622 500 × 0,3% × 52 = 97 110 грн
- Дії: домогтися повернення передоплати і подати акт до банку або подати позов до суду/МКАС (ч. 7 ст. 13 — зупиняє строк і пеню); додаткова угода з постачальником про нові строки нарахування пені не зупиняє
Приклад 3. Чому залік не рятує від пені
Одразу межа: цей приклад працює тільки там, де строк є, — тут це експорт товару. ФОП Г3 відвантажив товар на $5 000 (експортна МД від 1 квітня 2026). Той самий покупець продав ФОП ліцензію на софт на $3 000 (договір від 11 травня 2026). 180 днів по експорту — 28 вересня. Покупець пропонує залік $3 000.
- Акт заліку від 15 вересня зобов'язання припиняє цивільно-правово, але банк за п. 14-6 Постанови НБУ №18 нагляд не завершує — $3 000 залишаються «незакритими». Якби той самий ФОП експортував не товар, а послуги, питання не виникло б узагалі: строку немає, закривати нічого.
- Залишок $2 000 надходить 25 вересня — ця частина закрита.
- З 29 вересня на $3 000 нараховується пеня: за курсом НБУ 41,50 база = 124 500 грн, 124 500 × 0,3% = 373,50 грн за день; за 30 днів — 11 205 грн, за 100 днів — 37 350 грн. Стеля — 124 500 грн (досягається на 334-й день).
Як перенести строк 180 днів — що працює, а що ні
Перелік підстав закритий, і «домовитися з банком» чи «підписати додаткову угоду з клієнтом» серед них немає:
- Позов до суду або МКАС — строк зупиняється з дня прийняття позовної заяви резидента до нерезидента до розгляду, і пеня за цей період не нараховується (ч. 7 ст. 13 Закону №2473-VIII). Якщо в позові відмовлять, провадження не відкриють або залишать позов без розгляду — строк поновлюється, а пеню нарахують за кожен день, включно з періодом зупинення.
- Форс-мажор — зупиняє і строк, і пеню на весь період дії обставин (ч. 6 ст. 13), але потрібна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування вашого контрагента (або передбаченої контрактом третьої країни). Довідка ТПП України про війну неплатіж іноземного замовника сама по собі не закриває.
- Висновок Мінекономіки (ч. 4 ст. 13, Порядок, затв. постановою КМУ №104) — єдиний механізм саме подовження граничного строку. Але п. 2 Порядку містить закритий перелік операцій: виробнича кооперація, консигнація, будівництво, тендерна поставка, гарантійне обслуговування, складні технічні вироби, товари спецпризначення, природний газ. Рішення — 10 робочих днів. Звичайний експорт IT-послуг чи фрилансу під цей перелік не підпадає.
- Незначна сума — на операцію з незавершеними розрахунками менше 400 000 грн граничні строки не поширюються (пп. 1 п. 14-3 Постанови НБУ №18), крім штучного дроблення.
- Що НЕ працює: додаткова угода чи лист про новий строк оплати — ч. 2 ст. 13 дозволяє договірний строк лише коротший за граничний, а відлік іде від дати акта/інвойса. І залік зустрічних вимог — банк за п. 14-6 Постанови НБУ №18 нагляд на його підставі не завершує (див. розділ вище).
Декларування валютних надходжень у звітності ФОП/ТОВ
Контроль 180 днів — це валютний нагляд, але паралельно діють податкові обов'язки декларування доходу:
ФОП Г3
- Кожне валютне надходження перераховується за курсом НБУ на дату зарахування — записується в книгу обліку доходів.
- У декларації платника єдиного податку (ідентифікатор форми F0103309, розділ IV) сума всіх валютних і гривневих доходів іде в рядок 05 — якщо ставка 3% з ПДВ, або в рядок 06 — якщо ставка 5% без ПДВ.
- Окремої форми по валютних доходах для ФОП немає — деталі курсової логіки в моєму гайді «Курсові різниці ФОП ЗЕД 2026».
ТОВ загальна система
- Валютні операції відображаються через рахунки 312 (валютний рахунок), 362 (розрахунки з покупцями), 632 (з постачальниками).
- Курсові різниці на дату балансу — обов'язкові (Дт 945/Кт 714 або навпаки).
- У декларації з прибутку — повна валютна виручка в гривневій оцінці плюс/мінус курсові різниці.
- ПДВ: ставка 0% за пп. 195.1.1 ПКУ стосується вивезення товарів у митному режимі експорту, а не послуг — для експорту послуг питання вирішує місце постачання за ст. 186 ПКУ. При імпорті послуг — reverse charge (стаття 208 ПКУ).
Як я моніторю 180 днів у клієнтів — щомісячний чек-лист
За 27 років роботи я виробила простий чек-лист, який ми проходимо першого числа кожного місяця:
- Крок 0. Розділяю операції на дві купки: під граничним строком (товар, транспортні послуги, імпорт) і поза ним (експорт решти послуг і прав ІВ — пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67). Кроки 2-5 стосуються лише першої купки; за другою я стежу за надходженням і кварталом доходу.
- Крок 1. Вивантажую з банку перелік відкритих ЗЕД-операцій з датою акта/інвойсу і поточним статусом.
- Крок 2. Маркую жовтим ті, де лишилось менше 60 днів до 180-денного дедлайну.
- Крок 3. Маркую червоним ті, де лишилось менше 30 днів — пишу замовнику нагадування про оплату.
- Крок 4. Якщо за 14 днів до дедлайну валюта не зайшла — готую претензію замовнику і план на випадок несплати: позов до суду чи МКАС (ч. 7 ст. 13) або довідку про форс-мажор від уповноваженого органу країни контрагента (ч. 6 ст. 13). Заяви «на залік» чи «на продовження строку» через банк не існує.
- Крок 5. При першому ж дні прострочення — повідомляю клієнта і починаю «аварійний» план зі статті «Прострочили 180 днів — що робити».
За цей час у моїх клієнтів — нуль штрафів за валютний контроль. Не тому, що нам «щастить», а тому що ми бачимо ризики за 60-90 днів до того, як вони стануть штрафом.