Правило 180 днів для ІТ ФОП у 2026: чек-лист валютного контролю

180 днів — правило, яким лякають кожного ІТ-фрілансера. Почну з головного: на експорт послуг цей строк не поширюється взагалі — так прямо сказано в пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67. Немає строку — немає й пені 0,3% за день. Нижче я показую, звідки взялася цифра 180, кого вона справді стосується, як рахувати строк там, де він діє, і що лишається обов’язковим для фрілансера навіть тоді, коли строку немає.

Що це за правило і чому воно існує?

Граничний строк 180 днів встановлено п. 14-2 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 на час воєнного стану (базовий строк — 365 днів за Постановою НБУ №5 від 2019 року, зі змінами 2022-2025). Суть: валюта за зовнішньоекономічною операцією має «зарахуватися» на рахунок резидента в банку України протягом 180 календарних днів — для товарів відлік іде від дати митного оформлення, а для робіт і послуг, на які строк поширюється, від дня оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII).

Одразу застереження, щоб не перестрибнути в протилежну помилку. Це звільнення знімає строк і пеню, а не сам порядок розрахунків: розрахунки за зовнішньоекономічними операціями як здійснювалися «виключно через рахунки в банках» (п. 16 розд. I і п. 23 розд. II Положення НБУ №5), так і здійснюються. А дохід ФОП-єдинника у будь-якому разі виникає на дату надходження коштів (п. 292.6 ПКУ). Тобто «строку немає» ≠ «гроші можна тримати на Payoneer/Wise безстроково».

Сам строк — це інструмент валютного контролю: держава хоче бачити, що валюта за експортований товар реально заходить в країну, а не накопичується на рахунках за кордоном. Для експорту послуг НБУ цей інструмент вимкнув.

З якого моменту відраховувати 180 днів?

Далі — про операції, на які строк таки поширюється (експорт товарів, транспортні послуги/роботи, імпорт). Це 80% усіх помилок. Закон формулює так: строк обчислюється «з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання» (ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII). Тобто відлік іде від документа, який засвідчує факт надання послуги, — а не від дати оплати і не від дня, коли замовник усно погодив роботу. Пункт 7 розд. II Інструкції НБУ №7, на який часто посилаються, каже те саме, але вужче: відлік іде від дати МД типу ЕК-10/ЕК-11, а якщо товар митному оформленню не підлягає (послуги не підлягають) — від дати «підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару». Рахунок (інвойс) там прямо не названий — його називає саме ширше формулювання ч. 2 ст. 13 Закону, і воно тут головне.

Спірне саме слово «оформлення», і банки читають його по-різному:

• Позиція А (домінантна): відлік іде від дати, проставленої в самому документі як дата складання. Є акт — від дати акта; акта немає, а є інвойс із періодом виконання («services rendered in April 2026») — від дати цього інвойсу.
• Позиція Б (трапляється у банках): від дати останнього підпису сторін, бо до підписання обома сторонами документ не вважається «оформленим у письмовій формі».

Різниця критична, коли акт складено 30 червня, а нерезидент підписав 15 липня. Практична порада: узгодьте дату старту з вашим банком письмово до першої відправки і не допускайте розриву між датою складання і датою підписання акта.

• Для підписок/retainer — окремий акт або інвойс на кожен місяць, відлік від його дати.
• Для передоплат (50% наперед, наприклад) — до отримання передоплати відлік не починається: він стартує від дати документа, що засвідчує надання послуги.

Простий приклад — і одразу нагадаю, що він про операцію під строком(транспортні послуги чи роботи; для ІТ-послуг строку немає взагалі): ви закрили роботу актом від 15 січня 2026, інвойс виставили 18 січня. Гроші треба отримати на ФОП-рахунок до 14 липня 2026(15.01 + 180 днів). Тут теж є нюанс на добу: 180 днів рахуємо з наступного дня після дати акта; якщо ваш банк рахує день акта першим, граничний день — 13 липня. На межі строку звіряйте дату з банком, а не з калькулятором.

Якщо гроші зайшли спочатку в Payoneer/Wise/Stripe?

Принципово важливо: надходження в Payoneer/Wise/Stripe-account — це ще НЕ зарахування в Україну. Мати рахунок в іноземній фінансовій установі резиденту закон прямо дозволяє (ч. 3 ст. 4 Закону №2473-VIII), але валютний нагляд це не закриває: кошти мають бути зараховані «на рахунки резидентів у банках України» (ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII), а розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються «виключно через рахунки в банках» (п. 16 розд. I і п. 23 розд. II Положення НБУ №5). Wise і Payoneer — іноземні платіжні установи, а не банки, тож валютний нагляд закривається лише в день, коли валюта впала на ваш рахунок в українському банку.

Тому для операцій, на які строк поширюється (експорт товарів, транспортні послуги/роботи), реальний дедлайн виглядає так:

1. 15.01.2026 — оформили документ, від якого йде відлік.
2. 20.01.2026 — клієнт оплатив, гроші зайшли в Payoneer.
3. 14.07.2026 — гроші мають бути на вашому ФОП-рахунку (гривневому або валютному).

Тобто фактично у вас є ~175 днів від моменту, коли гроші опинилися в Payoneer, на вивід в Україну. Для чистого експорту послуг цього дедлайну немає взагалі: пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67 виводить послуги, роботи (крім транспортних) і права інтелектуальної власності з-під граничних строків, а без порушеного строку немає й пені.

Чи можна закрити 180 днів зарахуванням зустрічних вимог?

Позиція А (домінантна, безпечніша — позиція НБУ і ДПС): ні. З 06.09.2022 діє п. 14-6 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18: банк не має права завершити валютний нагляд за граничними строками розрахунків на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Винятки вузькі: операції операторів телекомунікацій (міжнародний роумінг і пропуск міжнародного трафіка) та оплата перестрахових премій перестраховикам-нерезидентам. Тобто акт заліку за ст. 601 ЦКУ припиняє зобов’язання цивільно-правово, але 180 днів не закриває, і ДПС нараховує пеню 0,3% за кожен день.

Позиція Б (альтернативна, у судових спорах): Верховний Суд у низці справ визнавав залік правомірним (конкретні реквізити рішень звіряйте в Єдиному державному реєстрі судових рішень на дату консультації), але ті справи стосуються періодів ДО 06.09.2022. Робочі способи зупинити пеню — форс-мажор (ч. 6 ст. 13 Закону №2473-VIII) або подання позову до суду чи арбітражу (ч. 7 ст. 13).

Який чекліст — контролю валютних надходжень для ІТ-ФОП?

Заведіть собі простий Excel або Notion-таблицю. Заповнюйте на кожен великий інвойс/акт. Колонку «Дедлайн +180» заповнюйте лише для операцій, на які граничний строк поширюється: експорт товару, транспортні послуги/роботи, імпорт за передоплатою. Для чистого експорту ІТ-послуг ставте прочерк — строку немає; таблиця вам потрібна, щоб не загубити оплату і вчасно визнати дохід. У мене з клієнтами вона виглядає так:

Перевіряйте таблицю раз на тиждень. За рядками зі строком (товар, транспорт): менше 30 днів до дедлайну і гроші ще в Payoneer — виводьте негайно. За рядками з послугами дивіться на інше: чи не завис платіж і в який квартал впаде дохід. Якщо клієнт не оплатив — нагадуйте офіційно (email + копія в Telegram, з посиланням на дату акта). Коли інвойсів більше десятка і в кожного своя логіка, ручна таблиця починає підводити — тоді ми переводимо це в контроль валютних строків у супроводі ЗЕД.

Скільки штраф — і чому юридично це пеня?

Ще раз межа: усе, що нижче, стосується операцій під граничним строком — експорту товару, транспортних послуг і імпорту за передоплатою. За експортом решти послуг строку немає, тож немає й підстави для пені.

Читачі шукають це слово як «штраф», але в законі санкція називається інакше. Порушення строку розрахунків «тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором», і «загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором» (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII). Тобто це не разова фіксована сума, а щоденне нарахування зі стелею 100% боргу, яка досягається приблизно на 334-й день прострочення.

У таблиці суми показані у валюті договору — так простіше рахувати. Але сама пеня нараховується в гривні: суму, що не надійшла, перераховують у національну валюту за офіційним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII). Подальші коливання курсу розмір пені вже не змінюють.

Важливий нюанс: банк пеню не нараховує і рахунок на неї не виставляє. Банк лише бачить, що 180-денний строк минув, знімає операцію з валютного нагляду і передає інформацію податковому органу. Саму пеню нараховує ДПС за результатами перевірки — тобто наслідок може прийти не в місяці прострочення, а значно пізніше.

Як зменшити чи скасувати пеню?

Не все втрачено, якщо строк уже пробитий. Перше, що перевіряю, — чи взагалі є строк: якщо це чистий експорт послуг, пеня безпідставна за пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67. Якщо ж строк дійсно діє (товари, транспорт, імпорт), є кілька легальних способів зменшити наслідки:

1. Позов до суду або МКАС. Це головний робочий інструмент: строк розрахунків зупиняється з дня прийняття позовної заяви резидента до нерезидента до розгляду, і пеня за цей період не нараховується (ч. 7 ст. 13 Закону №2473-VIII). Але якщо в позові відмовлять, провадження не відкриють або залишать позов без розгляду — строк поновлюється і пеню донарахують і за період зупинення.
2. Часткове виконання. Якщо клієнт оплатив $3 000 з $5 000 у строк — пеня рахується тільки на залишок $2 000, бо база — саме сума неодержаних коштів.
3. Форс-мажор. Зупиняє і строк, і пеню (ч. 6 ст. 13), але закон вимагає довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування вашого контрагента (або передбаченої контрактом третьої країни). Тобто довідка ТПП України про війну сама по собі проблему неплатежу іноземного замовника не закриває.
4. Незначна сума. Для експорту послуг це питання не виникає — на них граничні строки не поширюються взагалі (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67); наведене далі стосується експорту товарів. Якщо сума операції (з урахуванням незавершених розрахунків) менша за 400 000 грн в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату здійснення операції, граничні строки на неї не поширюються (п. 14-3 Постанови НБУ №18, поріг зі ст. 20 Закону №361-IX) — крім штучного дроблення. Про дроблення: воно має чотири ознаки, які за пп. 5 п. 3 розд. I Інструкції НБУ №7 мають бути присутні одночасно — один резидент; один і той самий нерезидент та один договір; кожна операція менша за 400 000 грн; і, головне, сума операцій за календарний місяць перевищує десятикратний розмір незначної суми, тобто 4 000 000 грн. Якщо місячний обсяг за цим договором менший за 4 млн грн, дроблення немає, скільки б інвойсів ви не виставили. Нюанс, який банки читають по-різному: за домінантною позицією поріг застосовують до кожної окремої операції, тому банк має зняти її з нагляду, щойно непогашений залишок впав нижче 400 000 грн (п. 16 і пп. 1 п. 9 Інструкції НБУ №7); частина банків рахує поріг за контрактом у цілому, якщо договір не передбачає поетапності. Позицію свого банку фіксуйте письмово до початку роботи.
5. Розірвання контракту. Працює тільки тоді, коли послугу фактично не надано і акта немає: без документа, що засвідчує надання послуги, немає й операції, від якої рахують строк. Якщо акт уже оформлено, «анулювати» його заднім числом валютний нагляд не закриє — банк знімає операцію з нагляду лише з підстав, прямо перелічених в Інструкції НБУ №7.

Які експрес-поради для ІТ-фрілансера?

• Виводьте з Payoneer/Wise щомісяця. Не чекайте «хорошого курсу» або «накопичу до $10к». Навіть без граничного строку розрахунки за ЗЕД ідуть через рахунки в банках (п. 16 розд. I і п. 23 розд. II Положення НБУ №5), а ваш дохід виникає лише на дату надходження коштів (п. 292.6 ПКУ) — тобто затримка зсуває дохід у чужий квартал і фіксує не той курс.
• Підписуйте акти датою. Це ваш доказ, що операція — саме експорт послуг, а не товарів чи транспорту, тобто що виняток №67 працює.
• Для retainer’ів — місячний акт. На кожен місяць окремий акт. Не «акт за квартал»: місячний акт дає окремий строк на кожну оплату і чітку прив’язку платежу до конкретної операції.
• Зберігайте email-переписку з клієнтом. Якщо оплата затягується, це доказ, що ви докладали зусиль до її отримання.
• Контракт обов’язково, навіть з фрілансерських бірж. Без контракту банк не пропустить SWIFT, а ДПС не зможе ідентифікувати операцію як ЗЕД.

Поширені питання

А якщо в мене Upwork — там автоматичні платежі, я ж не контролюю строк?

Тут контролювати строк і не треба: Upwork — це експорт послуг, а на нього граничні строки не поширюються (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67). Що лишається — документ, який засвідчує надання послуги (інвойс за завершений контракт або за період), і регулярний вивід з Payoneer на ФОП-рахунок в українському банку. Деталі — Payoneer та ФОП: оподаткування.

Чи рахується надходження в Payoneer як «частина шляху»?

Ні. Валютний нагляд закривається тільки зарахуванням на рахунок ФОП в українському банку (ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII; п. 16 розд. I і п. 23 розд. II Положення НБУ №5). Payoneer/Wise/Stripe-account — це проміжна зупинка, яка не зараховується. На експорт послуг граничного строку немає, але розрахунки за ЗЕД усе одно йдуть через рахунки в банках, а дохід ви визнаєте за датою надходження коштів (п. 292.6 ПКУ).

Я фрілансер, інвойсу немає — є просто щомісячна оплата. Як рахувати?

Підписуйте з клієнтом мінімальний контракт (1 сторінка) з умовою «послуги надаються щомісяця, акт виконаних робіт підписується останнім днем місяця». Без контракту і акта ДПС не може ідентифікувати операцію — а банк може заблокувати SWIFT.

Чи нарахують щось зверху, якщо я не сплачу пеню?

Так. Пеня за ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII нараховується ДПС за актом перевірки. Коли це нарахування стає узгодженим грошовим зобов’язанням, за його несвоєчасну сплату ПКУ додає власні санкції за податковий борг. Тому дешевше сплатити одразу, ніж «дочекатися ясності».

Що якщо клієнт оплатив, але банк зарахував через 5 днів — це порушення?

Дата зарахування — це дата, коли валюта реально на вашому рахунку, не дата відправки клієнтом. Якщо SWIFT 5 днів йде — це нормально. Там, де граничний строк діє, важливо вкластися в 180 днів від документа; для експорту послуг строку немає взагалі.