Імпорт косметики — це місце, де зустрічаються три різні системи: нотифікація, митниця і валютний нагляд. І найголовніше, що тут плутають: розмитнити товар і отримати право його продавати — це дві різні події. Я Людмила Мурашко, головний бухгалтер з 1999 року, нуль штрафів у клієнтів. У цій статті розкладу імпорт косметики саме з бухгалтерського боку.
Де закінчується лабораторія і починаюсь я
Одразу окреслю межі, щоб ви не платили двічі за різні речі. Підготовка досьє безпеки — PIF, CPSR, INCI-формула, оцінка безпеки і маркування— це робота акредитованих лабораторій та оцінювачів безпеки. Це не бухгалтерська послуга, і я цього не роблю.
Моя зона — митний, валютний і податковий облік: ПДВ і мито при ввезенні, правило 180 днів, курсові різниці, КВЕД, група єдиного податку, первинка під перехідний залишок. Загальний контекст нотифікації я зібрала у головному гайді — «Нотифікація косметики з 3 серпня 2026: повний гайд для бізнесу». Ця стаття — спок про імпортний бік того ж кластера.
Завезти vs ввести в обіг — ключова різниця
З 3 серпня 2026 завершується перехідний період Технічного регламенту (постанова КМУ № 65 від 20.01.2021; порядок нотифікації — наказ МОЗ № 2147, зареєстрований як z0201-24). Що це означає на практиці для імпортера:
| Дія | Чи можна після 3.08.2026 | Що потрібно |
|---|---|---|
| Завезти товар через кордон | Так | Контракт, інвойс, митна декларація |
| Розмитнити (випуск у вільний обіг) | Так | Сплата ПДВ 20% + ввізне мито |
| Тримати на складі | Так | Облік, первинка, інвентаризація |
| Ввести в обіг (продавати) | Лише нотифіковане | Нотифікація на cosmetic.moz.gov.ua |
Тобто товар може фізично лежати у вас на складі, бути «вашим» за всіма документами — але без нотифікації виставити його на полицю чи на маркетплейс не можна. Розмитнили ≠ маєте право продавати. На практиці нотифікацію готують паралельно з ввезенням, щоб партія не «зависла» між митницею і полицею.
Імпортер зазвичай і є Відповідальною особою
Коли ви завозите косметику з-за кордону самостійно — найчастіше саме ви стаєте Відповідальною особою (RP) для українського ринку. Це не окрема ліцензія, а роль: RP веде досьє PIF, відповідає за відповідність продукту й комунікує з наглядом. Закордонний виробник цю роль за вас не виконає — йому потрібен резидент в Україні.
- Ви завозите під чужим брендом — RP найчастіше ви як імпортер.
- Private label (свій бренд на чужому виробництві) — RP ви.
- Перепродаєте вже нотифікований український товар — нотифікація не на вас.
Чи може ФОП бути RP — питання регуляторне, і я розписала обидві позиції у головному гайді. З бухгалтерського боку важливо інше: статус RP тягне за собою витрати на відповідність (лабораторія, оцінювач, переклади маркування), і ці витрати треба правильно врахувати в собівартості й у ціні.
ПДВ 20% і ввізне мито на митниці
На митному оформленні косметики два основних платежі. Розберемо механіку, бо тут найбільше грошей і найбільше помилок у прорахунку маржі.
- Ввізне мито — за ставкою з УКТЗЕД для конкретного коду косметики. Ставка залежить від товарної позиції.
- ПДВ 20% — з митної вартості, а це не лише ціна товару, а «товар + доставка до кордону + страхування», плюс саме мито.
Далі ключова розвилка — платник ви ПДВ чи ні:
- Платник ПДВ — імпортний ПДВ іде у податковий кредит, тобто фактично повертається через декларацію. Реальна вартість ввезення нижча.
- Неплатник ПДВ (а більшість ФОП на 5% — саме такі) — ПДВ лягає у собівартість товару, тобто остаточно здорожчує закупівлю.
Приклад 1: неплатник ПДВ, мито 0%
Партія косметики: товар $4 000, доставка $300, страхування $50. Курс НБУ на дату митного оформлення — 41,50 грн/USD. Митна вартість = $4 350 × 41,50 = 180 525 грн. Припустимо, мито за УКТЗЕД 0%.
- Мито: 0 грн
- ПДВ 20%: 180 525 × 20% = 36 105 грн
- Оскільки ФОП — неплатник ПДВ, ці 36 105 грн ідуть у собівартість.
- Собівартість партії на складі: 180 525 + 36 105 = 216 630 грн
Приклад 2: неплатник ПДВ, мито 6,5%
Та сама митна вартість 180 525 грн, але ставка мита за УКТЗЕД — 6,5%.
- Мито: 180 525 × 6,5% = 11 734 грн
- База ПДВ: 180 525 + 11 734 = 192 259 грн
- ПДВ 20%: 192 259 × 20% = 38 452 грн
- Собівартість партії: 180 525 + 11 734 + 38 452 = 230 711 грн
Бачите різницю? Через мито 6,5% і ширшу базу ПДВ партія подорожчала на 14 081 грн порівняно з безмитним сценарієм. Якщо це не закласти в ціну — зʼїдається маржа. Деталі обліку товарної собівартості я розписала у статті «Облік товарів у ФОП».
Правило 180 днів і курсові різниці
Якщо ви платите постачальнику-нерезиденту наперед, вмикається валютний нагляд. За Постановою НБУ №18 (воєнний стан) у вас є 180 календарних днів від дати оплати, щоб або товар фактично надійшов в Україну, або нерезидент повернув кошти. Банк веде цей нагляд автоматично — він бачить вашу оплату й чекає на ввезення.
Курс НБУ — на яку дату? (контест)
Це питання, де я зобовʼязана показати обидві позиції, бо ціна помилки — донарахування.
Позиція B (зустрічається): окремі бухгалтери орієнтуються на дату іншої події (акта, інвойсу) залежно від характеру операції.
Рекомендація (звірте з чинною практикою ДПС): беріть курс на дату зарахування як базовий, але звірте під конкретний ланцюг оплат.
Окремо — курсові різниці. Заборгованість перед постачальником у валюті (монетарна стаття) перераховується на дату балансу й на дату погашення. Якщо між оплатою і постачанням курс змінився — виникає курсова різниця, додатна або відʼємна. Детальний розбір з прикладами — у статті «Курсові різниці у ФОП-ЗЕД 2026».
Приклад 3: передоплата і курсова різниця
15 травня ви оплатили постачальнику $5 000 за курсом 41,20 грн/USD = 206 000 грн. Товар прибув і ви оприбуткували заборгованість 15 липня, коли курс став 41,90 грн/USD.
- Сума оплати у гривні зафіксована на дату платежу: 206 000 грн.
- За правилом 180 днів: від 15 травня товар мав надійти до ~11 листопада — ви вклались.
- Курсова різниця за період виникає на монетарних статтях за курсами НБУ на відповідні дати; конкретна сума залежить від того, що було авансом, а що — заборгованістю на дату балансу.
- Висновок: фіксуйте курс НБУ на кожну дату руху — оплати, балансу, погашення — інакше різницю не порахувати коректно.
КВЕД та група єдиного податку
Базовий набір КВЕД для торгівлі косметикою:
- 46.45 — оптова торгівля парфумерними та косметичними товарами (основний для імпортера-оптовика).
- 47.75 — роздрібна торгівля косметичними товарами у спеціалізованих магазинах.
- 47.91 — роздрібна торгівля через інтернет (маркетплейси, власний магазин).
Щодо групи єдиного податку — імпортер-оптовик найчастіше працює на 3 групі (5% без ПДВ). Вона універсальна: дозволяє продавати і юрособам, і фізособам без обмежень за видом покупця.
Ведення ФОП 3 групи у мене — від 3 500 грн/місяць базово; облік імпорту, валютні операції й 180-денний контроль рахуються окремо під обсяг. Якщо ваша модель ближча до маркетплейсу чи дропшипінгу — гляньте профільні сторінки для інтернет-магазину та для дропшиперів.
Нотифікація партій і первинка
Тут бухгалтерія прямо рятує вас під час перевірки. Два сценарії, які треба тримати чисто документально:
| Ситуація | Що доводить дату | Ризик без документів |
|---|---|---|
| Старий залишок (ввели в обіг до 3.08.2026) | Видаткові, митні декларації, інвентаризація на дату | Не відрізните від нового ненотифікованого |
| Нова партія після 3.08.2026 | Нотифікація + митна декларація + первинка | Продаж без нотифікації = штраф 51 000 грн |
Косметику, фактично виведену на ринок до 3 серпня 2026, дозволяється дореалізувати до кінця терміну придатності. Але довести «старий легальний залишок» можна лише датою у первинці: видаткові накладні, митні декларації, рахунки з датами надходження. Без датованих документів перевірка не відрізнить старий залишок від нового ненотифікованого товару — і ви опинитесь у позиції порушника.
Часті питання
Окремі питання — про право продажу одразу після розмитнення, податки на митниці, правило 180 днів, курс НБУ й вибір КВЕД/групи — я винесла у блок «Часті питання» нижче, щоб відповіді легко знаходили й люди, і пошук.