Майже щотижня хтось пише мені приблизно так: «Людмило, мені пропонують сертифікат нотифікації косметики за 2 дні без лабораторії — брати?». Відповідь коротка: ні. Такого документа не існує, а пропозиція його «продати» — майже завжди ознака шахрайства. У цьому матеріалі я по-простому розкладу, чим нотифікація відрізняється від сертифікації та декларування відповідності, чому «сертифікат нотифікації» — це міф, як перевірити, що товар справді нотифікований, і де тут починається мій, бухгалтерський, кут.
Це спрощувальний пояснювальник із кластера про нотифікацію косметики. Повний гайд — хто подає, які документи, штрафи, КВЕД і ПДВ на імпорт — у головному матеріалі: нотифікація косметики з 3 серпня 2026.
Що таке нотифікація насправді
Нотифікація косметики — це електронне повідомлення регулятора про продукт через офіційний портал cosmetic.moz.gov.ua ще до того, як товар зʼявиться в обігу. Правова основа — Технічний регламент на косметичну продукцію (постанова КМУ № 65 від 20.01.2021) і Порядок нотифікації (наказ МОЗ № 2147 від 18.12.2023, зареєстрований як z0201-24). Український регламент гармонізовано з європейським Регламентом (ЄС) № 1223/2009 — тобто ми граємо за тими ж правилами, що й ЄС.
Ключова річ, яку треба засвоїти раз і назавжди: нотифікація — це повідомлення, а НЕ дозвіл. Вам ніхто не «дозволяє» торгувати окремим папірцем — ви самі заявляєте про продукт і берете на себе відповідальність за його безпеку. Тому результат нотифікації — це факт реєстрації повідомлення в базі, а не сертифікат із печаткою. З 3 серпня 2026 нотифікація стає обовʼязковою для косметики, яку виводять на ринок; наглядом займається Держлікслужба.
Нотифікація vs сертифікація vs декларування
Три слова, які постійно плутають (і на цій плутанині заробляють шахраї). Це різні правові процедури з різними наслідками. Ось різниця у таблиці:
| Процедура | Що це | Що на виході |
|---|---|---|
| Нотифікація | Повідомлення держави про косметичний продукт перед виходом на ринок | Факт реєстрації у базі cosmetic.moz.gov.ua (не сертифікат) |
| Сертифікація (УкрСЕПРО) | Оцінка відповідності продукції певним вимогам; для косметики — здебільшого добровільна | Сертифікат відповідності (але він НЕ замінює нотифікацію) |
| Декларування відповідності | Процедура з технічних регламентів на окремі види продукції | Декларація відповідності (для інших категорій товарів, не базова для косметики) |
Висновок простий: для косметики базова обовʼязкова вимога — саме нотифікація плюс відповідність Технічному регламенту. Сертифікат УкрСЕПРО може бути корисним маркетингово, але він не закриває обовʼязок нотифікувати. А декларування відповідності — це взагалі про інші категорії продукції. Тому коли вам кажуть «у нас є сертифікат, нотифікація не потрібна» — це підміна понять.
«Сертифікат нотифікації» — чому це міф
А тепер про головне шахрайство ринку. Фрази «сертифікат нотифікації», «CPNP-сертифікат від МОЗ», «нотифікаційне свідоцтво за 2 дні» — це вигадані назви. Жоден портал — ні український cosmetic.moz.gov.ua, ні європейський CPNP за Регламентом ЄС № 1223/2009 — не видає такого документа. Нотифікація завершується фактом реєстрації повідомлення, і крапка.
Звідки тоді беруться «сертифікати»? З двох джерел: або це звичайне шахрайство (вам продають красивий PDF, за яким немає реальної нотифікації), або це підміна — вам видають добровільний сертифікат відповідності й видають його за «нотифікацію». В обох випадках ви платите гроші, а під час перевірки опиняєтесь у позиції порушника, бо реального повідомлення у базі немає.
Ознаки шахрайства, на які реагуйте одразу:
- «Сертифікат нотифікації» за 1–3 дні — реальна підготовка триває тижні.
- «Без лабораторії» — без CPSR і PIF нотифікувати неможливо.
- Фіксована «ціна за сертифікат» без аналізу вашої формули та маркування.
- Згадки «CPNP-сертифіката від МОЗ» — такого документа не існує в природі.
- Обіцянка «гарантовано пройдемо перевірку» замість реального досьє продукту.
Що ж є реальною підготовкою? Це досьє PIF (Product Information File) і звіт безпеки CPSR (Cosmetic Product Safety Report), які складає акредитований оцінювач безпеки: токсикологічна оцінка інгредієнтів, перевірка INCI-формули, відповідність маркування. Це тижні роботи лабораторії, а не «сертифікат на замовлення». Глибше про штрафи й ризики — у спорідненому матеріалі: штраф за косметику без нотифікації.
Як перевірити, що товар нотифікований
Якщо ви перепродаєте чужий товар (наприклад, у вас бʼюті-кабінет чи магазин), нотифікувати ви не зобовʼязані — це робить той, хто першим вивів товар на ринок. Але ваш захист під час перевірки — це підтвердження, що товар нотифікований кимось до вас. Ось як його отримати:
| Крок | Що зробити |
|---|---|
| 1. Запит постачальнику | Письмове підтвердження нотифікації на конкретний товар: назва, Відповідальна особа (RP), реквізити повідомлення |
| 2. Звірка маркування | Склад, RP і призначення на етикетці мають збігатися із заявленим; має бути україномовне маркування |
| 3. Орієнтир — факт реєстрації | Дивіться на факт нотифікації у системі, а НЕ на «сертифікат» (його не існує) |
| 4. Червоний прапорець | Постачальник не може підтвердити нотифікацію або тицяє «сертифікатом» — це сигнал ризику |
Реальні витрати vs фейк: бухгалтерський кут
Тепер мій кут — гроші й документи. Різниця між реальною підготовкою і «сертифікатом за 2 дні» — це не лише регуляторика, а й цілком конкретні цифри в обліку:
| Реальна витрата (документується) | Фейковий «сертифікат» (викинуті гроші) |
|---|---|
| Послуга оцінювача безпеки: PIF, CPSR — договір, акт, рахунок | «Сертифікат нотифікації за 2 дні» — за ним немає реальної нотифікації |
| Лабораторні випробування — первинка з датами | Фіксована «ціна за сертифікат» без аналізу формули |
| Іде у собівартість товару; для платника ПДВ — податковий кредит | Не можна підтвердити легальність товару під час перевірки |
| Захищає від штрафу під час перевірки Держлікслужби | Залишається ризик штрафу 51 000 грн (повторно — 102 000 грн) |
Покажу на трьох простих прикладах, чому фейк дорожчий за правду.
Приклад 1. «Економний» вибір. Підприємець купує «сертифікат нотифікації» за умовні 5 000 грн і вважає питання закритим. Реальної нотифікації немає. Під час перевірки — штраф 51 000 грн плюс вилучення товару. Підсумок: 5 000 грн на фейк + 51 000 грн штрафу + втрата партії = понад 56 000 грн збитку.
Приклад 2. Правильний шлях. Той самий підприємець замовляє реальну послугу оцінювача: PIF + CPSR. Припустимо, це коштує умовні 25 000 грн. Витрата документується актом і рахунком, іде в собівартість. Якщо він платник ПДВ — частину сплаченого ПДВ можна взяти у податковий кредит. Штрафу немає, товар легальний. Підсумок: 25 000 грн витрати, 0 грн штрафу.
Приклад 3. Податковий кредит на витрати. Послуга оцінювача — 25 000 грн, з яких умовно 5 000 грн ПДВ (за наявності податкової накладної). Платник ПДВ ставить ці 5 000 грн у податковий кредит і фактично зменшує своє ПДВ-зобовʼязання на цю суму. Тобто реальна витрата для платника ПДВ — 20 000 грн чистими, а не 25 000. Фейковий «сертифікат» такого кредиту не дає взагалі — бо за ним немає ні реальної послуги, ні податкової накладної.
Як коректно обліковувати товар, партії та собівартість — я розписала окремо: облік товарів у ФОП.