Це продовження мого гайда про нотифікацію косметики з 3 серпня 2026, але про найслизькіший куток ринку — «космецевтику», аптечну, дерматологічну й лікувальну косметику. Сюди приходять із одним питанням: «Моя космецевтика — це косметика чи ліки, і що мені з нею робити?» За 27 років і нуль штрафів з 1999 я бачила, як саме на цій межі бізнес втрачає гроші — не тому, що порушив, а тому, що неправильно визначив статус власного товару.
Одразу чесно про межі моєї ролі. Я бухгалтер, а не регулятор і не оцінювач безпеки. Рішення про те, косметика перед вами чи лікарський засіб, ухвалює Держлікслужба та профільні експерти (зокрема ДЕЦ) за призначенням і заявами продукту. Моя зона — наслідки цього рішення для вашого обліку: КВЕД, ПДВ, ліцензія, група єдиного податку. Тому нижче я показую обидві позиції на спірній межі, а остаточну кваліфікацію ви звіряєте офіційно.
Космецевтика — чому це слово плутає бізнес?
«Космецевтика» звучить так, ніби це щось середнє між косметикою (cosmetic) і фармацевтикою (pharmaceutical). Маркетологи це слово люблять: воно натякає на «серйозний, майже лікувальний» продукт і дозволяє продавати дорожче. Проблема в тому, що закон такого «середнього» не знає.
Коли підприємець каже «я торгую космецевтикою», він фактично ще не сказав головного — який юридичний статус у його товару. А без статусу неможливо відповісти на жодне практичне питання: чи треба нотифікація, який КВЕД, яка ставка ПДВ, чи потрібна ліцензія. Тому розбір починається не з красивого слова, а з простого вибору між двома станами.
У «космецевтики» немає юридичного статусу
Український регуляторний світ знає рівно два режими для таких продуктів, і вони не перетинаються:
| Статус продукту | Режим виходу на ринок | Підстава | Складність |
|---|---|---|---|
| Косметичний засіб | Нотифікація на порталі cosmetic.moz.gov.ua | Постанова КМУ № 65, наказ МОЗ № 2147 (z0201-24) | Помірна: PIF + CPSR від оцінювача |
| Лікарський засіб | Державна реєстрація лікарського засобу | Окремий, фармацевтичний режим | Висока: клінічні/доклінічні дані, реєстраційне досьє |
Зверніть увагу: між цими двома рядками немає третього. Немає «спрощеної реєстрації для космецевтики», немає «нотифікації з лікувальним підтекстом». Продукт або проходить косметичну нотифікацію, або реєструється як ліки — і це принципово різні за вартістю та строками процедури. Космецевтика просто «сідає» в один із цих двох рядків залежно від того, чим вона є по суті.
Межа: косметика vs лікарський засіб (обидві позиції)
Ось ми й дійшли до контестної зони. Питання «де саме закінчується косметика і починається ліки» не має одного механічного правила — це оціночна категорія, яку вирішує регулятор за сукупністю ознак. Тому показую обидві позиції чесно.
Позиція A (домінантна, безпечна — критерій за призначенням і заявами). Косметичний засіб діє на поверхні тіла: очищає, зволожує, захищає, ароматизує, покращує вигляд шкіри, волосся, нігтів. Якщо призначення і заяви тримаються в цих межах — продукт косметика, і йому достатньо нотифікації за постановою КМУ № 65. Це позиція, гармонізована з європейським підходом (Регламент ЄС № 1223/2009), і саме на неї спираються більшість виробників та оцінювачів.
Позиція B (ризик перекваліфікації — за фармакологічною/системною дією і лікувальними заявами). Якщо продукт заявляють як такий, що лікує захворювання, відновлює структуру тканини, діє фармакологічно, імунологічно чи метаболічно (тобто системно, а не лише на поверхні), — за призначенням це вже лікарський засіб. Тоді нотифікації недостатньо: потрібна державна реєстрація ліків, а продаж «крему» як косметики стає порушенням. Перекваліфікація може статися й заднім числом — за заявами на етикетці чи в рекламі.
Моя рекомендація (перевірте у Держлікслужби/ДЕЦ). Для бізнесу безпечніше свідомо тримати продукт у Позиції A: консервативні косметичні claims, обґрунтовані звітом безпеки CPSR і досьє PIF. Будь-яку межову заяву (особливо «лікує», «відновлює», «терапевтичний ефект») варто звірити з Держлікслужбою/ДЕЦ до запуску партії. Я підкреслюю: остаточне рішення про статус — не моє і не ваше, а регулятора. Ми бухгалтерський сайт — статус продукту підтверджуйте офіційно на дату дії.
Аптечна косметика: продаж в аптеці ≠ лікарський засіб
Окремий міф, який коштує грошей: «якщо косметика продається в аптеці, то це вже ліки, і нотифікація не потрібна». Це неправильно по обидва боки.
«Аптечна косметика» — це косметика, яка продається через аптечний канал, а не окрема юридична категорія. Сам факт, що тюбик стоїть на полиці поруч із препаратами, не змінює його статус. Якщо за призначенням і заявами це косметичний засіб, режим залишається косметичним — нотифікація за КМУ № 65. І навпаки: винесіть ту саму косметику з аптеки на маркетплейс — вона не перестане бути косметикою.
Що аптечний канал справді додає — це вимоги до самої точки продажу. Аптечна діяльність — ліцензований вид (КВЕД 47.73), зі своїми правилами зберігання, обліку й персоналу. Але ці вимоги стосуються аптеки як суб'єкта, а не перетворюють крем на ліки.
| Що дивимось | Визначає статус продукту? | Пояснення |
|---|---|---|
| Призначення і заяви (claims) | Так | Косметика діє на поверхні; лікувальні заяви → ризик ліків |
| Назва «космецевтика», «аптечна» | Ні | Маркетинг, юридичної ваги не має |
| Місце продажу (аптека / магазин / онлайн) | Ні | Додає вимоги до точки, але не міняє статус товару |
| Наявність «активних» інгредієнтів | Частково | Сам по собі ні; важить заявлена дія, а не слово «актив» |
Заяви, що ламають статус косметики
Найчастіше статус ламає не склад, а текст на етикетці й у рекламі. Один невдалий рядок «лікує дерматит» перетворює нотифікований крем на ненотифікований лікарський засіб — заднім числом. Ось практичний поділ заяв.
| Безпечні косметичні заяви (Позиція A) | Ризиковані заяви (тягнуть у Позицію B — ліки) |
|---|---|
| «Зволожує і пом'якшує шкіру» | «Лікує екзему / псоріаз / акне» |
| «Зменшує видимість почервоніння» | «Відновлює структуру тканини» |
| «Догляд за шкірою, схильною до...» | «Загоює рани», «знищує вірус/інфекцію» |
| «Очищує, матує, покращує вигляд» | «Гормональна дія», «проникає в кров» |
| «Захищає від UV (за тестом SPF)» | «Терапевтичний ефект», «фармакологічно активний» |
Ключове правило: кожна косметична заява має бути обґрунтована — підставою служить звіт безпеки CPSR і досьє PIF, які готують акредитовані оцінювачі. Це не бухгалтерська робота, я цього не роблю. Але саме від формулювань залежить, у якому з двох податкових режимів опиниться ваш бізнес — а це вже моя зона. Якщо ви ведете лікувальну дерматологічну лінійку і вагаєтесь щодо заяв, логіка близька до тієї, що я описувала в матеріалі про облік ліцензованих косметологів — там теж усе впирається в межу «послуга/процедура vs медицина».
КВЕД, ПДВ і ліцензія: чому межа така дорога
Тепер найважливіше для вашого гаманця. Одне регуляторне рішення про статус продукту тягне за собою зовсім різний облік. Порівняймо два світи поруч.
| Параметр | Продукт — косметика | Продукт — лікарський засіб |
|---|---|---|
| Вихід на ринок | Нотифікація (cosmetic.moz.gov.ua) | Державна реєстрація лікарського засобу |
| КВЕД роздробу | 47.75 — косметичні та туалетні товари | 47.73 — аптечна торгівля (ліцензований вид) |
| Ліцензія на торгівлю | Не потрібна (для самої косметики) | Потрібна ліцензія на аптечну діяльність |
| Ставка ПДВ | 20% | 7% (на ліки за переліком) |
| Нагляд | Держлікслужба (ринковий нагляд) | Держлікслужба (обіг лікарських засобів) |
Покажу на цифрах, чому помилка в статусі — це не «формальність». Беремо умовну партію вартістю 100 000 грн (без ПДВ) і дивимось, як змінюється податок при ввезенні залежно від того, чим митниця/регулятор вважає товар.
Приклад 1. Товар — косметика (ПДВ 20%). ПДВ на імпорт: 100 000 × 20% = 20 000 грн. Митна вартість партії з податком — 120 000 грн.
Приклад 2. Той самий товар, але кваліфікований як ліки (ПДВ 7%). ПДВ: 100 000 × 7% = 7 000 грн. Різниця в податку — 20 000 − 7 000 = 13 000 грн на одну партію. Здавалося б, «ліки вигідніші». Але це оманливо: статус ліків вмикає ліцензію на аптечну діяльність, реєстрацію кожного препарату й зовсім інший рівень контролю. «Заощадити на ПДВ», назвавши косметику ліками, не вийде — це порушення в інший бік.
Приклад 3. Ціна неправильного статусу. Припустимо, ви ввезли й продавали лікувальний крем як косметику, нарахувавши ПДВ 20%, а перевірка перекваліфікувала його в ліки, що потребували реєстрації. Ви отримуєте не «повернення різниці», а штраф за продаж ненотифікованого/незареєстрованого товару — для косметики без нотифікації це 51 000 грн (за повторне порушення чи серйозний ризик — 102 000 грн), плюс вилучення партії. Детально механіку стягнення я розклала в статті про штраф за косметику без нотифікації. Тобто «економія» 13 000 грн з Прикладу 2 миттєво перекривається штрафом і знищеним товаром.
Окремо зверну увагу: якщо ваша діяльність дрейфує у бік медичних послуг (а не лише торгівлі продуктом), вмикається ще й тема медичної ліцензії — її я розбирала у матеріалі про ліцензію на медичну практику для ФОП. Для більшості продавців космецевтики це не потрібно, але для лінійки «лікувальних» процедур межа знову стає тонкою.
Що я роблю на практиці для продавця космецевтики: фіксую правильний КВЕД під ваш реальний товар, ставлю коректну ставку ПДВ, тримаю первинку так, щоб під час перевірки облік підтверджував статус товару, і допомагаю обрати режим нотифікації за хабом кластера чи зрозуміти, що продукт іде в інший режим. Для ФОП-продавця косметики типова конфігурація — 3 група єдиного податку; ведення такого ФОП у мене коштує від 3 500 грн/місяць.
Якщо ви не впевнені, де у вашому випадку проходить межа — не вгадуйте. Напишіть мені в Telegram +380981751506, і на безкоштовній 30-хвилинній консультації ми розкладемо ваш конкретний продукт: косметика це чи ризик ліків, який КВЕД, яка ставка ПДВ і що звіряти з Держлікслужбою/ДЕЦ до закупівлі партії.