Лікар надсилає мені оголошення: перший поверх, окремий вхід, 62 м², капремонт робить орендодавець. І одразу підпис: «мало, шкода». Питаю — чому мало. Відповідь: «два крісла по 14, стерилізаційна 10, кімната під відходи, ПСО — не влізе».
Не влізе там тільки одне: числа, яких у нормі немає. Стерилізаційна — це 2 м², а не 10. Кімната під відходи при двох кріслах не потрібна взагалі. Нормована площа того кабінету — 33 м², а не 47. Приміщення підходило.
Міф, через який відмовляються від придатних приміщень
Майже все, що написано в українському інтернеті про метри під стоматологію, застаріло 1 жовтня 2024 року. Того дня набрала чинності Зміна № 1 до ДБН В.2.2-10:2022, і вона зробила дві речі: додала до норм цілий новий розділ 10а «Стоматологічні приміщення» і переписала рядок таблиці площ.
Статті, які ви знайдете за запитом «вимоги до стоматологічного кабінету», написані до цієї дати. Вони цитують стару таблицю, змішують її з нормами про централізоване стерилізаційне відділення і в підсумку дають цифри, завищені в рази. Найдорожча з них — «стерилізаційна близько 10 м²». Норма — 2 м². Помилка вп’ятеро.
Розділ 10а: норма, про яку інтернет ще не знає
Щоб не було плутанини, ось повна конструкція документа на серпень 2026 року.
- ДБН В.2.2-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення» — затверджені наказом Мінрегіону від 26.12.2022 № 278, чинні з 01.03.2023.
- Зміна № 1 — наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури від 23.05.2024 № 463, чинна з 01.10.2024. Саме вона додала розділ 10а, визначення 3.16 і 3.17 та переписала таблицю А.1. Це ваш документ.
- Зміна № 2 — наказ Мінрозвитку громад та територій від 24.10.2024 № 1183, чинна з 01.03.2025. Вона додала розділ 10б про приміщення первинної медичної допомоги. Розділу 10а і рядків 2.7–2.7.3 вона не змінює — але саме через неї найлегше помилитися, і про це нижче окремо.
Розділ 10а короткий, і в цьому його сила. Він називає рівно чотири позиції, з яких складаються стоматологічні приміщення (п. 10а.4):
- один і більше стоматологічних кабінетів;
- комора або приміщення для передстерилізаційного очищення — комора ПСО;
- комора або приміщення для стерилізації — стерилізаційна;
- комора або приміщення для зберігання небезпечних медичних відходів — для приміщень на три та більше крісел.
Усе. Очікувальні, рецепції, гардероба, кімнати персоналу, санвузлів і компресорної в розділі 10а немає. Це не означає, що клініка без них працює — означає, що їхні площі вам ніхто не диктує, і в переговорах з орендодавцем ви оперуєте лише чотирма позиціями вище.
Чотири рядки таблиці А.1 — це вся норма площ
| Рядок | Приміщення | Нове будівництво, м² | Реконструкція, м² |
|---|---|---|---|
| 2.7 | Стоматологічний кабінет | 16 | 14 |
| 2.7.1 | Зона на одне крісло в спільному кабінеті | 10 | 10 |
| 2.7.2 | Комора або приміщення ПСО | 3 | 3 |
| 2.7.3 | Стерилізаційна | 2 | 2 |
Примітка до таблиці А.1, додана тією ж Зміною № 1: мінімальні площі з графи «Реконструкція» можуть застосовуватись і для капітального ремонту. Практично це означає, що 14 м² — не універсальний мінімум і не «пільга»: це ваша цифра, якщо ви заходите в наявне приміщення й робите капремонт. 16 м² — для нового будівництва.
І тепер найважливіше речення всієї статті. «Стоматологічний кабінет» за визначенням норми — це «окреме приміщення розраховане на одне стоматологічне крісло» (п. 3.16). Тому 16 і 14 м² — це не «за перше крісло, а далі дешевше». Це площа кімнати, у якій стоїть одне крісло. Друге крісло в тій самій кімнаті — уже інша конструкція норми, і рахується вона інакше.
Одне і два крісла: рахуємо до кінця
Рахую по графі «Реконструкція» — тобто для капремонту в наявному приміщенні, бо саме так відкривається переважна більшість кабінетів.
| Позиція | Одне крісло | Два крісла | Підстава |
|---|---|---|---|
| Стоматологічні кабінети | 14 | 14 + 14 = 28 | рядок 2.7 |
| Комора ПСО | 3 | 3 (спільна) | рядок 2.7.2, п. 10а.8 |
| Стерилізаційна | 2 | 2 (спільна) | рядок 2.7.3, п. 10а.8 |
| Приміщення під відходи | — | — | п. 10а.9: зона в коморі ПСО |
| Нормована площа | 19 м² | 33 м² |
Якщо працюєте виключно одноразовими стерильними виробами, стерилізаційної може не бути (п. 10а.7): одне крісло — 17 м², два — 31 м². Для нового будівництва ті самі конфігурації дають 19 м² і 35 м² (кабінет 16 або 32 м² плюс ПСО 3 м²; 21 і 37 м² — це вже варіанти зі стерилізаційною).
Зверніть увагу на другу колонку: два крісла — це обов’язково два окремі кабінети. Спільний кабінет норма дозволяє тільки від трьох крісел (п. 10а.5). Поставити два крісла в одну кімнату «бо там 30 метрів» не можна — це буде порушення не площі, а самого визначення кабінету.
До нормованої площі додається те, що ви плануєте самі. Орієнтири з проєктної практики станом на серпень 2026 (це не норма): очікувальня з рецепцією 15–20 м², санвузли по 3 м² — окремо для пацієнтів і для персоналу, кімната персоналу 8 м², компресорна 8 м², коридори й тамбур 5–8 м². Для двох крісел це додає близько 47 м², і повний метраж клініки виходить ≈ 80 м² — рівно та цифра, від якої я відштовхуюсь у кошторисі відкриття.
Три крісла: спільний кабінет проти трьох окремих
Від трьох крісел у норми з’являється розвилка, і вона коштує метрів більше за все інше в цій статті.
П. 10а.5: кабінети дозволено об’єднувати в один спільний кабінет на три та більше крісел — за умови розділення стаціонарними перегородками кожної зони з окремим кріслом і за наявності спільного коридору, який ці зони об’єднує. При реконструкції допускається мобільна перегородка. Ширма замість перегородки не допускається — це прямий текст норми, і саме на ньому валяться «дизайнерські» рішення з тканинними екранами.
| Позиція | А: три окремі кабінети | Б: один спільний кабінет |
|---|---|---|
| Кабінети / зони (капремонт) | 3 × 14 = 42 | 3 × 10 = 30 |
| Комора ПСО | 3 | 3 |
| Стерилізаційна | 2 | 2 |
| Приміщення під відходи | обов’язкове, площа не нормована | обов’язкове, площа не нормована |
| Спільний коридор між зонами | — | обов’язковий, площа не нормована |
| Нормована площа | 47 м² | 35 м² |
Різниця — 12 м² при капремонті і 18 м² при новому будівництві (48 проти 30). Це і є причина, чому «окремі кабінети чи спільний» вирішують до дизайн-проєкту, а не після.
Тепер про приміщення для відходів, бо тут норма поводиться незвично. Від трьох кабінетів воно стає обов’язковим (п. 10а.4(4) і п. 10а.9) — і площі для нього ДБН не встановлює взагалі. Зміна № 1 доповнила таблицю А.1 рівно трьома рядками, і рядка про відходи серед них немає. Це не пропуск у моєму тексті, це стан норми: вимога тут до наявності приміщення і до його обладнання, а не до метрів.
Обладнання задає наказ МОЗ від 31.10.2024 № 1827, пп. 15–23 розділу IX: табличка «Медичні відходи. Стороннім вхід заборонено» перед входом, підлога з герметичною основою і дренажем, гладке миюче опорядження стін і стелі по всій висоті, вільний доступ для вивезення, недоступність для сторонніх і тварин, заборона сусідства з приміщеннями для харчових продуктів і для вживання їжі.
А число «6 м²», яке трапляється в публікаціях про відходи, справді існує — але воно про інше. Це позиція 1 додатка 3 до наказу № 1827: «Прийом і тимчасове зберігання (накопичення) не підготованих до відновлення / видалення відходів — 6». Додаток 3 нормує приміщення управління відходами — окрему будівлю в господарчій зоні або блок у складі корпусу з прийманням, обробленням і мийкою візків (п. 2 розділу IX). Клініка, яка передає відходи ліцензованому перевізнику, такого блоку не будує. Тож 6 м² беріть як проєктний орієнтир і плануйте за габаритами своїх контейнерів.
Рентген: метри, яких у розділі 10а немає
Розділ 10а рентген не нормує — п. 10а.10 прямо відсилає до ДСанПіН 6.6.3-150-2007 (наказ МОЗ від 04.06.2007 № 294). І там лежить вимога, яка тихо руйнує економію спільного кабінету.
П. 8.3: «Дозволяється розміщення дентального рентгенапарата в стоматологічному кабінеті на одне крісло. За наявності кількох крісел в одному стоматологічному кабінеті для розміщення дентального рентгенівського апарата необхідна окрема процедурна».
Прочитайте це разом із попереднім розділом. Три окремі кабінети — це три приміщення «на одне крісло», і апарат можна поставити в будь-яке з них, нуль додаткових метрів. Спільний кабінет на три крісла — це «кілька крісел в одному кабінеті», і під рентген потрібна окрема кімната.
| Приміщення рентгеностоматологічного кабінету | Мінімальна площа, м² | Підстава |
|---|---|---|
| Процедурна з дентальним апаратом | 12 | додаток 4 до п. 2.6 |
| Те саме, якщо апарат із візіографом і без фотолабораторії | 6 | п. 8.6 |
| Процедурна з дентальним апаратом і панорамним томографом | 20 | додаток 4 |
| Кімната управління (дозволено поєднувати з процедурною) | 6 | додаток 4 |
| Кожен додатковий дентальний апарат у процедурній | +4 | п. 8.5 |
Тепер порахуємо розвилку чесно, з рентгеном. Варіант А (три окремі кабінети) — 47 м², апарат усередині одного з кабінетів. Варіант Б (спільний кабінет) — 35 м² плюс процедурна: 6 м² з візіографом або 12 м² з плівковим апаратом. Виходить 41 м² або 47 м². Тобто економія від спільного кабінету — 12 м² на папері — з візіографом тане до 6 м², а на плівковому апараті зникає зовсім, і при цьому ви ще винні спільний коридор між зонами.
І ще одне про квартири на першому поверсі: п. 2.2 тих самих Правил забороняє розміщувати рентгенологічні відділення (кабінети) в житлових будинках і дитячих установах — крім діагностичних дентальних, розміщення яких у житлових будинках норма відправляє до пп. 9.3.6 ОСПУ-2005. Тобто стоматологічний рентген у житловому будинку — виняток, прямо передбачений нормою, а не сіра зона.
Пастка рядка 2.27: стерилізаційна на 5 м²
Якщо ви відкриєте таблицю А.1 у чинній редакції і почнете шукати «стерилізаційна», ви знайдете два рядки з різними числами. Ось що з ними робити.
| Рядок | Що написано | Звідки він і кого стосується |
|---|---|---|
| 2.7.3 | Стерилізаційна — 2 м² / 2 м² | Зміна № 1, підрядок рядка 2.7 «стоматологічний кабінет». Ваш. |
| 2.27 | Стерилізаційна — 5 м² на 1 сухожаровий/паровий стерилізатор (нове будівництво), 3 м² (реконструкція), на кожен додатковий стерилізатор +2 м² | Зміна № 2, прийшов разом із розділом 10б для амбулаторій первинної медичної допомоги. Не ваш. |
Рядки 2.7.1–2.7.3 — це підрядки рядка 2.7 «стоматологічний кабінет», додані розділом 10а, і п. 10а.3 відсилає саме до площ стоматологічних приміщень. Рядок 2.27 стоїть у блоці, який Зміна № 2 додала разом із розділом 10б. Зміна № 2 розділу 10а не чіпала і рядок 2.7.3 не скасовувала. Ваша стерилізаційна — 2 м².
Крім метрів: вентиляція, вода, оздоблення
Метри вирішують, чи взагалі дивитися приміщення. Далі йде інженерія, і саме вона частіше за все ставить хрест на об’єкті, який за площею підходив. Санітарну частину задають ДСП 354:2023 (наказ МОЗ від 21.02.2023 № 354) і наказ МОЗ від 11.08.2014 № 552.
Одразу про сферу дії, бо це питання ставлять часто. ДСП 354 за власним п. 1 адресовані новозбудованим, реставрованим і реконструйованим закладам — капремонт наявного приміщення в цьому переліку прямо не названий. Але п. 20 Ліцензійних умов вимагає, щоб приміщення відповідало встановленим санітарним нормам, без застережень про вид робіт. Тому рахуйте кошторис на ці вимоги, а не на формулювання.
- Вентиляція. Системи вентиляції та кондиціонування облаштовуються у приміщеннях з постійними робочими місцями персоналу (п. 4 розділу II ДСП 354), а кратність повітрообміну там, де вентиляція встановлена, — не менше шести на годину (п. 9). Кватирка цього не дає. Ефективність системи перевіряють не рідше разу на рік із технічним звітом (п. 12) — це щорічна стаття витрат, про яку в кошторисі зазвичай забувають.
- Вода. Усі заклади охорони здоров’я приєднуються до централізованих мереж водопостачання та водовідведення (п. 1 розділу VI ДСП 354). Гаряча вода — або централізовано, або локальні системи нагріву (п. 4). Питання до орендодавця звучить не «чи є вода», а «чи можна підключитися в тих точках, де їх ставить проєкт».
- Підлога і стеля. Підлога в коридорах і процедурних — матеріали, стійкі до вологи й дезінфекційних засобів (п. 5 розділу IV ДСП 354); краї підлоги біля стін заводяться на стіни на висоту мінімум 80 мм (п. 7). Стеля — непористі матеріали, стійкі до очищення й дезінфекції, а натяжні стелі дозволено виключно в адміністративних приміщеннях (п. 10). Це той пункт, який будівельник дізнається останнім і найдорожче.
- Стерилізаційна — окремо. Проводити стерилізацію в кабінетах, де надається медична допомога пацієнтам, не допускається (п. 1(3) розділу II наказу МОЗ № 552). Ті самі 2 м² мають бути окремим приміщенням, а не кутом у кабінеті.
Питання про електрику ставте першим, раніше за ставку оренди. Розрахункова потужність клініки — орієнтовно 10–50 кВт залежно від кількості крісел; це інженерний орієнтир з проєктної практики, а не норма, але виділені 8 кВт замість потрібних 15 не лікуються ні дизайном, ні переговорами.
Санітарний паспорт і пожежна декларація
«Санітарні паспорти скасували разом із СЕС» — це неправда, і повторюють її часто. Для рентгену санітарний паспорт досі є юридичною підставою працювати: п. 1.17 ДСанПіН 6.6.3-150-2007 називає його підставою на право експлуатації рентгенівського кабінету, а п. 8.8 адресує вимогу прямо закладу і фізичній особі — суб’єкту підприємницької діяльності з рентгеностоматологічним обладнанням. Перед паспортом — акт комісії про прийняття кабінету в експлуатацію (п. 1.16) і пакет з п’ятнадцяти документів за п. 1.18: технічний паспорт кабінету, акти перевірки вентиляції, протоколи дозиметричного контролю, накази про персонал категорії А і решта. Частину з них фізично не можна отримати заздалегідь: акт прийняття, акти перевірки вентиляції та заземлення й протоколи дозиметрії роблять уже в готовому кабінеті з установленим апаратом.
Далі — три документи, без яких приміщення для ліцензії просто «не існує».
- Право користування. На кожне місце провадження медичної практики потрібен документ, що підтверджує право користування приміщенням — власність, оренда або інше право, — і приміщення має відповідати санітарним нормам (п. 20 Ліцензійних умов, постанова КМУ від 02.03.2016 № 285). Детальніше про пакет — у розборі медичної ліцензії для ФОП.
- Підтверджена доступність. Окремий п. 37 тих самих Ліцензійних умов: вільний доступ осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп відповідно до державних будівельних норм, що документально підтверджує фахівець з питань технічного обстеження будівель та споруд із кваліфікаційним сертифікатом або уповноважена установа. Це замовляють заздалегідь, бо без документа приміщення для ліцензії не рахується.
- Пожежна декларація. Початок використання приміщення відбувається на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (ч. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту № 5403-VI). Реєструє її дозвільний орган безоплатно протягом десяти робочих днів (ч. 4), а працювати можна з дня подання (ч. 5).
Цоколь і напівпідвал: що це реально коштує
Дешеві приміщення — це майже завжди цоколь або напівпідвал. Прямої заборони на них розділ 10а не містить, тому вирішувати доводиться за наслідками, а не за забороною. І тут одразу треба зняти найпоширенішу помилку.
Скрізь пишуть: «цоколь — це середній ступінь пожежного ризику за постановою КМУ від 27.12.2017 № 1043». Постанова № 1043 втратила чинність 12 вересня 2018 року — її скасував п. 2 постанови КМУ від 05.09.2018 № 715. Чинні критерії влаштовані інакше: це не перелік, а бали.
| Сума балів (п. 4 Критеріїв) | Ступінь ризику | Планові перевірки (п. 5) |
|---|---|---|
| 0–20 | незначний | не частіше разу на п’ять років |
| 21–40 | середній | не частіше разу на три роки |
| 41–100 | високий | не частіше разу на два роки |
Об’єкти, які мають або експлуатують підземні, цокольні та/або підвальні поверхи (крім тих, де стоїть лише інженерне обладнання), отримують 10 балів — це критерій 1, підпункт 6 додатка 2. Для порівняння: площа об’єкта до 300 м² дає 1 бал, періодичне перебування до 100 осіб — 5 балів.
Тобто цоколь сам собою не переводить вас у середній ступінь автоматично — але з’їдає майже половину відстані до порога 21. А ще з високим ступенем ризику ч. 2 ст. 57 КЦЗ вимагає до початку роботи позитивний висновок за результатами оцінки протипожежного стану — окрему платну процедуру, яку виконує ліцензований суб’єкт.
Друге питання до цоколя — житловий фонд. Якщо приміщення житлове, майте на увазі: загальнодержавної процедури переведення приватного житла в нежитлове в законі немає. Ст. 8 Житлового кодексу УРСР охоплює державний, громадський, відомчий і кооперативний фонд (у житлово-будівельних кооперативах переведення не допускається взагалі). Приватну квартиру вирішує орган місцевого самоврядування за власним порядком, тому вимоги на кшталт «щоб ніхто не був зареєстрований» і «згода сусідів» — це умови вашої громади, а не норма права. Порядок своєї міської ради беріть до підпису оренди й дивіться, чи він взагалі передбачає переведення приватного житла.
Що перевіряти до підпису — у порядку, який економить гроші
Порядок тут не випадковий: він від найдорожчого «ні» до найдешевшого. Кожен рядок — або «так», або «ні»; «розберемося потім» коштує в десятки разів дорожче після ремонту.
- Фонд і вхід. Приміщення нежитлове? Якщо житлове — чи передбачає порядок вашої міської ради переведення приватного житла взагалі? Є окремий вхід з вулиці? Це найдорожчі «ні», бо вони не лікуються грошима.
- Інженерія. Чи є куди вести припливно-витяжну вентиляцію з каналами, окремими від житлової частини? Яка виділена електрична потужність? Чи можна підключити воду й каналізацію в потрібних точках? Це другі за ціною «ні»: технічно вирішувані, але часто дорожчі за різницю в оренді за весь строк договору.
- Метри. Порахуйте нормовану площу за таблицею вище — і тільки її. 14 або 16 на кабінет, 10 на зону в спільному кабінеті, 3 на ПСО, 2 на стерилізаційну, плюс приміщення під відходи від трьох крісел і процедурна під рентген, якщо крісел у кабінеті кілька. Порівняйте з площею об’єкта. Якщо норма влазить — далі це вже питання комфорту, а не допуску.
- Документи. Чи зареєстрував власник пожежну декларацію на цей об’єкт? Чи згоден орендодавець письмово на перепланування під медичні норми і на монтаж вентиляції? Чи готові ви замовити обстеження доступності за п. 37 просто зараз?
І остання перевірка, суто моя, бухгалтерська: чи витримує цей метраж вашу модель. Метри — це не разова витрата, це щомісячний постійний рядок, який тримає планку беззбитковості на всі роки оренди. Зайві 14 м² з першого прикладу — це не «трошки просторіше», це +6 300 грн щомісяця, які ви маєте відпрацювати кріслом. Як це рахується до кінця — у розборі вартості відкриття стоматології, а що з цих метрів потрапляє в облік і як вони амортизуються — у бухгалтерії стоматологічної клініки. Решта відповідей про запуск клініки зібрана в путівнику для стоматологічної клініки.