Перевірки ДПС у 2026: види, повноваження, як підготуватись і поводитись

Перевірка ДПС (Державної податкової служби) — це процедура контролю за дотриманням платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Для багатьох підприємців слово «перевірка» викликає страх, бо асоціюється з донарахуваннями, штрафами і безсонними ночами. Насправді перевірка — це регламентована процедура з чіткими правилами, які захищають вас не менше, ніж органи ДПС.

У 2026 році ситуація з перевірками суттєво змінилась — частково знято воєнний мораторій, але залишились серйозні обмеження. Знання своїх прав і обов'язків — це ваш головний інструмент захисту. Ця стаття дасть вам повну дорожню карту: від моменту отримання наказу до оскарження ППР.

Як працює мораторій 2026 — що дозволено перевіряти?

З 2020 року в Україні діяв мораторій на більшість видів податкових перевірок — спочатку через COVID-19, потім через воєнний стан. У 2026 році мораторій частково скасовано: ДПС має право проводити більшість видів перевірок, але з обмеженнями. Мораторій зберігся точково — насамперед для платників, чия податкова адреса на тимчасово окупованій території або в зоні бойових чи можливих бойових дій (п. 69.35¹ підрозділу 10 розділу XX ПКУ); окремі звільнення від перевірок мають члени Клубу білого бізнесу (пп. 69.41.3 того ж підрозділу). Окремого мораторію «для ФОП 1–2 груп» у 2026 році немає.

Дозволено у 2026: камеральні перевірки (без обмежень), документальні планові перевірки (за затвердженим планом-графіком), документальні позапланові (з конкретних підстав), фактичні перевірки (за виявленими фактами порушень).

Підвищена увага у 2026 до таких категорій: підприємства з ризиковими КВЕДами (готельний і ресторанний бізнес, торгівля підакцизними товарами, ювелірні вироби), внутрішньо переміщені підприємства (ВПО), платники з раптовим зниженням обороту, платники з постачальниками з податкових ризиків.

Які бувають види перевірок ДПС?

Податковий кодекс (п. 75.1) виділяє три види перевірок — камеральні, документальні (планові або позапланові) і фактичні. На практиці це чотири різні сценарії, і кожен має свої правила, обмеження та строки:

Скорочення: ВП — велике підприємство, СП — середнє, МП — мале. Тривалість перевірки залежить від категорії платника (ст. 82 ПКУ). Критерії віднесення до субʼєктів малого підприємництва після втрати чинності Господарським кодексом (28.08.2025, ЗУ №4196-IX) переглянуто, тому орієнтуйтеся на статус, зазначений у вашій звітності.

Які підстави для позапланової перевірки?

Документальна позапланова перевірка не може бути «з повітря» — для неї потрібна одна з конкретних підстав, перерахованих у п. 78.1 ст. 78 ПКУ. Найчастіші:

• Виявлені помилки в раніше поданих звітах (камералкою)
• Не подані декларації або розрахунки у встановлений строк
• Скарга або заява про порушення (від клієнта, конкурента, працівника)
• Інформація від інших органів (МВС, СБУ, Митниця, інші країни)
• Порушення термінів сплати ПДВ або інших податків понад 10 робочих днів
• Реорганізація, ліквідація, припинення діяльності платника
• Запит від іноземної податкової адміністрації (CRS, BEPS)
• Невідповідність даних звітів інформації з реєстрів (Єдиний реєстр ПН тощо)

Які права платника під час перевірки?

Податковий кодекс дає платнику серйозний пакет прав: загальний перелік — у ст. 17, а умови допуску до виїзної чи фактичної перевірки — у ст. 81. Знати їх — це 50% успіху під час перевірки:

1. Вимагати наказ про перевірку з зазначенням виду, підстави, періоду та переліку питань. Без наказу інспектор не має права починати перевірку.
2. Перевірити посвідчення кожного інспектора. У посвідченні має бути фото, ПІБ, посада, печатка ДПС. Записуйте ПІБ і посаду в окремий протокол.
3. Не допускати без наказу або при відсутності у наказі підстави, посилання на ст. 78 ПКУ, ПІБ керівника, який підписав наказ.
4. Мати присутніми бухгалтера, юриста, аудитора — це ваше право, ніхто не може заборонити присутність ваших спеціалістів.
5. Подавати пояснення в письмовому вигляді до акту перевірки.
6. Оскаржувати дії інспекторів у ДПС вищого рівня або в суді.
7. Не свідчити проти себе (ст. 63 Конституції).
8. Отримати копію акту перевірки в день складання.

Які обовʼязки платника і межі вимог?

Окрім прав, у вас є й обов'язки. Їх теж важливо знати, щоб не отримати додаткові штрафи за «непокору»:

• Допустити інспектора при наявності законного наказу
• Надати документи, що стосуються предмета та періоду перевірки
• Не перешкоджати проведенню перевірки
• Забезпечити доступ до приміщень, де ведеться діяльність

Що ви маєте право відмовити:

• Документи поза періодом перевірки (наприклад, перевіряють 2024 рік — а просять 2022)
• Документи, не пов'язані з предметом перевірки
• Особисті документи працівників і керівника
• Пояснення без письмового запиту

Які документи готувати наперед?

Підготовка до перевірки починається не за тиждень, а постійно — у вигляді правильного ведення обліку. Якщо наказ уже на руках, а в обліку є прогалини, розумніше підготувати документи до перевірки ДПС заздалегідь, ніж шукати їх у присутності інспектора. Ось мінімальний пакет, який має бути в порядку у будь-який момент:

Строк рахується не від дати самого документа, а від дня подання звітності, для складення якої його використано (а якщо звітність не подано — від граничного строку її подання). Для документів, потрібних для контролю за ст. 39 і 39² ПКУ (трансфертне ціноутворення, КІК), строк довший — 2555 днів (7 років).

Якщо документ втрачено — ви зобов'язані у 5-денний строк письмово повідомити про це податкову, після чого маєте 90 календарних днів з дня, наступного за днем надходження повідомлення до ДПС, щоб документ відновити (запитати у контрагента, у банку тощо) — п. 44.5 ПКУ. Інакше — незабезпечення зберігання документів зі штрафом 1 020 грн, а за таке саме порушення протягом року — 2 040 грн (п. 121.1 ПКУ).

Що робити під час перевірки?

Коли інспектори вже прийшли і працюють у вас — головне правило: усе документуйте. Ось покроковий план:

1. Виділіть окреме приміщення для інспекторів. Не пускайте їх вільно ходити по офісу та спілкуватись з персоналом без вашої присутності.
2. Призначте відповідального — бухгалтера або керівника, який буде єдиною точкою контакту з ДПС. Інші співробітники нічого не передають інспекторам.
3. Усі документи — копіями, не оригіналами. Якщо інспектор наполягає на оригіналі — складіть акт прийому-передачі з підписами, фотографією документа.
4. Реєструйте кожен запит у журналі: дата, час, що запитали, коли надали. Це ваш доказ співпраці на випадок звинувачень у перешкоджанні.
5. Усі пояснення — письмово. Усні «розкажіть, як було» можуть бути інтерпретовані будь-як. Просіть запит письмово і відповідайте письмово.
6. Документуйте конфлікти. Якщо інспектор перевищує повноваження (вимагає документи поза періодом, тиснé, погрожує) — фіксуйте у протоколі і скаржтесь у вищий орган ДПС негайно.
7. Не панікуйте. Перевірка — це робота, а не катастрофа. Більшість донарахувань успішно оскаржуються в адмінсуді.

Що таке акт перевірки — строки і права?

Акт — це підсумковий документ, у якому інспектори описують виявлені порушення (або їх відсутність). Закон чітко регламентує процедуру:

• Строк складання акту: до 5 робочих днів після завершення перевірки
• Один примірник вам видають у день складання, ви розписуєтесь у отриманні
• Якщо не згодні — підписуєте з відміткою «з запереченнями» і маєте 10 робочих днів на подання заперечень
• Заперечення подаються керівнику органу ДПС, який призначив перевірку
• Розгляд заперечень: комісія розглядає їх протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання, з вашою присутністю (пп. 86.7.1 ПКУ)
• Висновки за запереченнями можуть змінити суми донарахувань або скасувати їх повністю

Як оскаржити ППР: адмінпорядок і суд?

ППР — податкове повідомлення-рішення — це той документ, який власне зобов'язує вас сплатити донараховане. Без ППР навіть найгірший акт не несе реальних наслідків. ППР приймається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення вам акта перевірки (п. 86.8 ПКУ). Якщо ви подали заперечення — протягом 5 робочих днів, наступних за днем прийняття комісією висновку за ними (пп. 86.7.5 ПКУ).

Шлях 1: Адміністративне оскарження

Ви маєте 10 робочих днів з дня отримання ППР, щоб подати скаргу до вищого органу ДПС (області або Центрального апарату) — п. 56.3 ПКУ. Скарга призупиняє виконання ППР. Розгляд — 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги (п. 56.8), керівник може продовжити цей строк, але загалом не більше ніж до 60 календарних днів (п. 56.9). Якщо скарга задоволена частково або повністю — ППР змінюють або скасовують. Якщо відмова — переходимо до суду.

Шлях 2: Судове оскарження

Тут найдорожча помилка — вважати, що на позов є 1095 днів. Це не так: 1095 днів — це строк давності за п. 102.1 ПКУ, протягом якого ДПС взагалі може донарахувати, а не строк на звернення до суду.

Домінуюча позиція (нею керуються адмінсуди): якщо ви не використовували адміністративне оскарження — 6 місяців з дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення свого права (ч. 2 ст. 122 КАС). Якщо адмінскарга на ППР із грошовими зобовʼязаннями подавалась і вам відмовили —1 місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження (п. 56.19 ПКУ; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24). Якщо в адміністративному порядку оскаржувалось рішення без грошових нарахувань — 3 місяці з дня вручення вам рішення за результатами розгляду скарги (ч. 4 ст. 122 КАС).

Альтернативна позиція (нею платники інколи захищаються): п. 56.18 ПКУ дозволяє оскаржити рішення «у будь-який момент» у межах строку давності, тож із посиланням на п. 56.21 (суперечності тлумачаться на користь платника) заявляють 1095 днів. Ризик: усталеною ця позиція не є, а пропущений строк доводиться поновлювати через клопотання, яке суд може й не задовольнити. Тому плануйте 1 місяць / 6 місяців, а не 1095 днів.

Судовий збір за позов майнового характеру: для фізосіб і ФОП — 1% ціни позову, але не менше 0,4 і не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (у 2026 році — від 1 331,20 до 16 640 грн); для юридичних осіб — 1,5% ціни позову, але не менше 1 і не більше 10 таких мінімумів (ч. 2 ст. 4 Закону «Про судовий збір»). У більшості випадків юрист обходиться значно дешевше за донарахування.