---
title: "Зарахування за договорами ЗЕД у 2026: чому воно не закриває валютний нагляд"
url: "https://murashko-accounting.com.ua/blog/zaliky-po-dohovoram-zed/"
language: uk
updated: "2026-08-03"
source: "https://murashko-accounting.com.ua/blog/zaliky-po-dohovoram-zed/"
published: "2026-05-06"
author: "Людмила Мурашко"
category: "ЗЕД"
readTimeMinutes: 8
---
[Головна](https://murashko-accounting.com.ua/)[Блог](https://murashko-accounting.com.ua/blog/)Зарахування за договорами ЗЕД у 2026: чому воно не закриває валютний нагляд

ЗЕД8 хв читання

# Зарахування за договорами ЗЕД у 2026: чому воно не закриває валютний нагляд

Зарахування зустрічних вимог у ЗЕД валютний нагляд не завершує з 06.09.2022. Розбираємо обидві позиції, коли залік усе ж доречний і як не отримати пеню 0,3%/день.

![Людмила Мурашко](https://murashko-accounting.com.ua/photos/ludmila-square.webp)Людмила Мурашко6 травня 2026 · бухгалтер з 1999ОНОВЛЕНО10 серпня 20268 хв читанняБазовийОновлено: 10.08.2026ЗМІСТ

1. [1.Що таке зарахування простими словами](#shcho-take-zalik)
2. [2.Історія заборони: що насправді забороняв закон](#zaborona-do-2026)
3. [3.Що діє в 2026: п. 14-6 Постанови №18](#pravila-2026)
4. [4.Коли залік усе ж має сенс](#umovy-zaliky)
5. [5.Коли заборонено](#umovy-zaborony)
6. [6.Документи зарахування](#dokumenty)
7. [7.Чому залік не закриває 180 днів](#valyutnyy-kontrol)
8. [8.Конкретний приклад](#priklad-arifmetychnyy)
9. [9.Бухгалтерські проводки](#bukhalterskiy-oblik)
10. [10.Штрафи за порушення](#shtrafy-poryshennya)

Зміст

1. [1.Що таке зарахування простими словами](#shcho-take-zalik)
2. [2.Історія заборони: що насправді забороняв закон](#zaborona-do-2026)
3. [3.Що діє в 2026: п. 14-6 Постанови №18](#pravila-2026)
4. [4.Коли залік усе ж має сенс](#umovy-zaliky)
5. [5.Коли заборонено](#umovy-zaborony)
6. [6.Документи зарахування](#dokumenty)
7. [7.Чому залік не закриває 180 днів](#valyutnyy-kontrol)
8. [8.Конкретний приклад](#priklad-arifmetychnyy)
9. [9.Бухгалтерські проводки](#bukhalterskiy-oblik)
10. [10.Штрафи за порушення](#shtrafy-poryshennya)

Коротко за хвилину

- Акт заліку НЕ знімає ЗЕД-операцію з валютного нагляду (п. 14-6 Постанови НБУ №18 з 06.09.2022)
- Основний виняток — оператори телекомунікацій; судова практика ВС стосується періодів до 06.09.2022
- Окремого фіксованого «стелі» в євро на зарахування немає — плутанина з порогом 400 000 грн
- Після 180 днів ДПС нараховує пеню 0,3% за день, до 100% суми (ч. 5 ст. 13 №2473-VIII)
- Пеню зупиняють форс-мажор (ч. 6 ст. 13) і подання позову до суду чи арбітражу (ч. 7 ст. 13)

Відповідь

Зарахування зустрічних однорідних вимог у ЗЕД станом на 2026 рік НЕ знімає операцію з валютного нагляду. Домінантна позиція (НБУ і ДПС): з 06.09.2022 діє п. 14-6 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 (внесений постановою №197 від 02.09.2022) — банк не має права завершити нагляд за граничними строками розрахунків на підставі документів про припинення зобовʼязань зарахуванням; норма збережена і після змін від 13.07.2026 №79, що підтверджує ІПК ДПС від 02.04.2026 № 1941/ІПК/99-00-07-04-02. Прямо названий виняток — оператори телекомунікацій. Альтернативна позиція (у судових спорах): пп. 5 п. 10 розд. III Інструкції №7 дозволяє завершити нагляд за документами про залік, і Верховний Суд у низці справ визнавав залік правомірним — але ці справи стосуються періодів до 06.09.2022, а конкретні реквізити рішень слід звіряти в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Окремого фіксованого «стелі» в євро на зарахування з одним нерезидентом немає — це плутанина з порогом незначної операції (еквівалент 400 000 гривень). Наслідок для платника: акт заліку припиняє зобовʼязання за ст. 601 ЦКУ, але після 180 днів ДПС нараховує пеню 0,3% за кожен день, до 100% суми (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII). Важлива межа: на експорт послуг граничні строки розрахунків не поширюються взагалі — за пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 строки, визначені в п. 21 розд. II Положення НБУ №5 і в п. 14-2 постанови НБУ №18, «не поширюються на … послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються»; немає строку — немає й пені. Під строком лишаються експорт товару, експорт транспортних послуг і робіт та імпорт — саме там залік і не закриває нагляд. Реально зупиняють пеню лише форс-мажор (ч. 6 ст. 13) і подання позову до суду чи арбітражу (ч. 7 ст. 13).

[Запитати Людмилу про ваш випадок →](#contact)

Уявіть ситуацію: ви експортували на 50 000 USD, а той самий контрагент паралельно поставив вам ПЗ-ліцензію на 30 000 USD. Замість того, щоб гнати валюту туди-сюди (і двічі платити банкам комісії, і двічі проходити валютний контроль), хочеться просто «закрити» зустрічні борги — це й називається **зарахуванням зустрічних вимог**. У внутрішніх угодах це робиться легко за статтею 601 ЦКУ. А от у ЗЕД усе залежить від того, **що саме ви експортували**. Якщо послуги, роботи чи права інтелектуальної власності (крім транспортних) — граничного строку розрахунків на них немає взагалі (пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67), тож заліком нема чого закривати і пені бути не може. Якщо ж це експорт товару (або транспортні послуги, або імпорт) — станом на 2026 рік залік валютний нагляд **не закриває**, і саме тут підприємці втрачають гроші. Розберімося по порядку.

## Що таке зарахування простими словами?

Стаття 601 ЦКУ дозволяє припинити зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Іншими словами — «ти мені винен, я тобі винен, давай нічого не платимо в межах меншої суми».

Класичний приклад:

- Ви — український ФОП-програміст, експортували послуги на 50 000 USD клієнту з США
- Той самий клієнт надав вам ліцензію на хмарний сервіс на 30 000 USD
- За зарахуванням: ви закриваєте свою заборгованість перед клієнтом за ліцензією (30 000) і його заборгованість перед вами за послуги (теж 30 000), а 20 000 USD клієнт переказує вам реальною валютою на рахунок

Юридично таке зарахування працює. Проблема в іншому: **для валютного нагляду воно не рахується як надходження виручки** — але тільки там, де цей нагляд за граничним строком узагалі відкрито: експорт товару, транспортні послуги/роботи, імпорт. Саме про це решта статті.

## Історія заборони: що насправді забороняв закон, а що — НБУ

Одразу уточню поширений міф: **ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» №185/94-ВР заліки не забороняв**— у його тексті слова «зустрічні вимоги» немає взагалі. Він регулював лише строки розрахунків (ст. 1 і 2 — 180 днів, з правом НБУ запроваджувати інші строки на період до шести місяців) і пеню 0,3% за день (ст. 4). Втратив чинність 07.02.2019 на підставі Закону №2473-VIII.

Заборона жила не в законі, а в антикризових актах НБУ, і була **частковою**. П. 4 постанови Правління НБУ №410 від 13.12.2016: банки не могли знімати з контролю експортні операції за документами про залік зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора і в російських рублях (незалежно від суми), а в інших валютах — якщо сума зобов'язань, що припиняються заліком у межах одного експортного договору, перевищувала еквівалент 500 000 доларів США (виняток — оператори телекомунікацій). Тобто заліки в «м'яких» валютах до цієї межі банки знімали з контролю законно.

Ще одна деталь, про яку часто забувають: з 03.11.2016 (Закон №1724-VIII) 180-денне правило ст. 1 Закону №185/94-ВР взагалі не поширювалося на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських і суміжних прав — тобто експорт ІТ-послуг був поза граничними строками. **Ця логіка нікуди не зникла.**Сьогодні той самий виняток діє на рівні НБУ: за пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 граничні строки розрахунків «не поширюються на … послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються». Тобто експорт ІТ-послуг і сьогодні поза граничними строками, а ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII описує лише порядок відліку там, де строк діє. Зверніть увагу: з 13.01.2026 (постанова НБУ №3) із винятку прибрано слово «страхових», тож чинне формулювання — лише «крім транспортних послуг та/або робіт».

Після валютної лібералізації 2019 (ЗУ «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII) обмеження НБУ 2016 року відпали, а сама ст. 13 заліку не забороняє — вона про нього мовчить. Але 24 лютого 2022 року НБУ Постановою Правління №18 запровадив воєнні обмеження, а з**6 вересня 2022 року** — постановою Правління НБУ від 02.09.2022 №197 — доповнив її пунктом 14-6, який повернув заборону вже на рівні валютного нагляду.

## Що діє в 2026: пункт 14-6 Постанови НБУ №18

**Позиція А (домінантна, безпечніша — позиція НБУ і ДПС).** Банк**не має права**завершити валютний нагляд за граничними строками розрахунків з експорту чи імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Норма чинна: остання редакція Постанови №18 враховує зміни від 13.07.2026 №79, і пункт 14-6 у ній збережено; це підтверджує й ІПК ДПС від 02.04.2026 № 1941/ІПК/99-00-07-04-02. Наслідок: акт заліку зобов'язання припиняє, але кошти на рахунок в Україні не надходять — і після спливу граничного строку (180 днів; спеціальні строки за Постановою №67) ДПС нараховує пеню 0,3% за кожен день за ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII. Це стосується операцій, на які граничні строки поширюються: експорту товару, експорту транспортних послуг і робіт та імпорту. За експортом решти послуг строку немає (пп. 5 п. 1 Постанови №67) — а отже, немає й того строку, який залік мав би закривати.

**Позиція Б (альтернативна, використовується у судових спорах).**Пп. 5 п. 10 розділу III Інструкції №7 дозволяє завершити нагляд на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням, а ст. 13 Закону №2473-VIII заліку не забороняє. Верховний Суд у низці справ визнавав залік правомірним, а нарахування пені — безпідставним (конкретні реквізити справ звіряйте в Єдиному державному реєстрі судових рішень на дату консультації). Але ці рішення стосуються періодів **до 06.09.2022**і різних валют зобов'язань, тож автоматично на 2026 рік не переносяться. Ризик позиції Б — спір із ДПС і судовий процес без гарантії результату.

- Основний прямо названий виняток із заборони — операції операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (роумінг і пропуск міжнародного трафіка)
- Окремі вузькі винятки (зокрема щодо перестрахових премій) слід перевіряти за чинним текстом постанови на дату операції
- Окремого фіксованого «стелі» в євро на зарахування з одним нерезидентом немає: цифра 500 000 євро з Інструкції №7 прив'язана до обов'язкового продажу валютних надходжень, а обов'язковий продаж скасовано з 20.06.2019 (постанова НБУ №78) і під час воєнного стану не відновлювався. Поріг незначної операції — це взагалі інше: еквівалент 400 000 **гривень**

## Коли залік усе ж має сенс?

Цивільно-правовий залік за ст. 601 ЦКУ лишається робочим інструментом там, де немає граничних строків розрахунків і валютного нагляду:

1. **Операція незначна**— сума операції (з незавершеними розрахунками) менша за еквівалент 400 000 грн за курсом НБУ на дату операції: граничні строки на неї не поширюються, нагляд банк не веде, пені немає (крім штучного дроблення)
2. **Розрахунки з резидентами** — внутрішні угоди заліком закриваються без обмежень
3. **Операції операторів телекомунікацій** — прямо названий виняток пункту 14-6
4. **Період до 06.09.2022** — для старих операцій діє судова практика Верховного Суду (позиція Б)

І в усіх цих випадках залишаються звичайні вимоги ст. 601 ЦКУ: однорідність вимог (обидві грошові, в одній валюті), той самий контрагент, настання строку виконання обох вимог.

## Коли зарахування точно не спрацює?

⚠️ **Категоричні обмеження 2026:**

- Будь-яка операція з експорту чи імпорту товарів під валютним наглядом — банк нагляд не завершить (п. 14-6 Постанови НБУ №18)
- Контрагент — резидент рф, республіки білорусь, ірану
- Контрагент потрапив у санкційний список РНБО, OFAC, ЄС
- Вимоги не однорідні (різна валюта без додаткової угоди, різний предмет)
- Розмежування «основний борг зараховуємо, а штраф і неустойку — ні» більше не працює: з 06.09.2022 банк не має права завершити валютний нагляд на підставі акта заліку взагалі, незалежно від того, що саме зараховується (п. 14-6 Постанови НБУ №18)
- Непрямі зарахування через «трикутник» — А винен Б, Б винен В, закривають через В і А

## Які документи оформлюються?

Якщо ви все ж проводите залік у випадках, де він доречний, пакет такий:

1. **Акт зарахування зустрічних однорідних вимог** — двосторонній, підписаний обома сторонами. У ньому зазначаються: реквізити обох договорів, суми, дата зарахування, валюта.
2. **Додаткова угода до експортного контракту** (опціонально, але бажано) — про можливість оплати в т.ч. шляхом зарахування зустрічних вимог.
3. **Лист-повідомлення в банк** — у валютний підрозділ обслуговуючого банку. Врахуйте: за п. 14-6 Постанови №18 банк на підставі акта заліку нагляд не завершить, тому підтвердіть його позицію письмово ДО підписання акта.
4. **Бухгалтерська довідка** з розрахунком сум (особливо якщо валюти різні і потрібна крос-конвертація).

## Як працює правило 180 днів і чому залік його не закриває

Сама цифра 180 календарних днів походить із п. 14-2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18, а ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII описує, звідки цей строк відлічують для робіт, послуг і прав інтелектуальної власності — з дня оформлення акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. Але спершу перевірте, чи ви взагалі під строком: за пп. 5 п. 1 постанови Правління НБУ від 14.05.2019 №67 граничні строки, визначені в п. 21 розд. II Положення НБУ №5 і в п. 14-2 постанови НБУ №18, «не поширюються на … послуги, роботи (крім транспортних послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються». Тобто під граничним строком лишаються експорт товару, експорт транспортних послуг і робіт та імпорт. Якщо строк діє і його порушено — нараховується пеня 0,3% за кожен день прострочення, але не більше 100% суми неодержаних коштів.

Акт зарахування цей строк **не закриває**: банк за п. 14-6 Постанови №18 не знімає операцію з нагляду, кошти на рахунок не надходять — і пеня нараховується. Реально зупиняють нарахування дві підстави: форс-мажор, підтверджений довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору — на практиці країни вашого контрагента — або третьої країни, якщо так передбачено контрактом (ч. 6 ст. 13), і день прийняття судом чи міжнародним комерційним арбітражем позову резидента до нерезидента (ч. 7 ст. 13). Якщо в позові відмовлять — строк поновлюється і пеня нараховується за весь період. Окремо існує механізм **подовження**граничного строку — висновок Мінекономіки (ч. 4 ст. 13 і Порядок, затверджений постановою КМУ №104 від 13.02.2019), але він працює лише за закритим переліком операцій (виробнича кооперація, консигнація, будівництво, тендерна поставка, гарантійне обслуговування, складні технічні вироби, товари спеціального призначення, природний газ) — експорту ІТ-послуг у цьому переліку немає.

⚠️ **Найдорожча помилка:**підписати акт заліку, заспокоїтися і не контролювати 180 днів — там, де цей строк узагалі є. Зобов'язання перед контрагентом закрите, а перед валютним наглядом — ні. Пеня тим часом капає щодня. Якщо ж ви експортуєте послуги, роботи чи права інтелектуальної власності (крім транспортних), строку немає взагалі (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67) — і питання «чи закриває залік строк» для вас просто не виникає.

## Який конкретний приклад з арифметикою?

Приклад навмисно побудований на **експорті товару**: саме там і живе граничний строк, і заборона закривати його заліком (п. 14-6 Постанови НБУ №18 говорить про експорт та імпорт товарів). Якби Договір №1 був експортом ІТ-послуг, рахувати не було б чого — на них граничні строки не поширюються (пп. 5 п. 1 постанови НБУ №67).

ТОВ «Альфа-Софт» (Київ) і Beta Inc. (США) працюють за двома договорами:

- **Договір №1**: Альфа-Софт експортує партію серверного обладнання на 50 000 USD. Дата митного оформлення експортної МД — 15 січня 2026. Дедлайн 180 днів — 14 липня 2026. Застереження до дати: 180 днів тут пораховано з наступного дня після дати МД; якщо ваш банк рахує день оформлення першим — граничний день на добу раніше, 13 липня 2026. Якщо ж під строком у вас транспортні послуги або роботи, відлік іде не від МД, а від дати акта чи інвойса, і там спірним є саме слово «оформлення»: позиція А (домінантна) — відлік від дати, проставленої в документі як дата його складання; позиція Б (трапляється у банків) — від дати останнього підпису сторін. Різниця критична, коли акт складено 30.06, а нерезидент підписав 15.07. Узгодьте старт відліку з банком письмово до першої відправки і не допускайте розриву між датою складання і датою підписання акта.
- **Договір №2**: Beta Inc. постачає Альфа-Софту хмарну ліцензію на 30 000 USD. Дата акта приймання — 20 січня 2026.

12 квітня 2026 сторони підписують **Акт зарахування зустрічних вимог**на 30 000 USD, а 20 000 USD Beta Inc. переказує реальною валютою. Що буде далі:

- 20 000 USD надійшли на рахунок — ця частина з нагляду знімається
- 30 000 USD банк з нагляду **не зніме** — акт заліку для цього не є підставою
- З 15 липня 2026 на 30 000 USD нараховується пеня. Валюта перераховується у гривню за курсом НБУ **на день виникнення заборгованості**(ч. 5 ст. 13), а не на дату розрахунку пені: за умовним курсом 42,00 база = 1 260 000 грн; за день 1 260 000 × 0,3% = **3 780 грн**; за 30 днів — 113 400 грн; за 100 днів — 378 000 грн. Стеля = 1 260 000 грн, вона досягається на 334-й день (100% ÷ 0,3% = 333,33 дня)

Правильний сценарій у 2026 році — домовитися про реальний переказ усіх 50 000 USD, а свою заборгованість за ліцензією погасити окремим платежем.

## Які бухгалтерські проводки зарахування?

Стандартна проводка зарахування у ЗЕД — **Дт 632 / Кт 362** (розрахунки з іноземними постачальниками і з іноземними покупцями); для внутрішніх угод це Дт 631 / Кт 361. У валюті — за курсом НБУ на дату зарахування. Якщо курси на дату виникнення заборгованостей різні — рахуємо курсову різницю (Дт 945 або Кт 714).

| Дт | Кт | Сума | Опис |
| --- | --- | --- | --- |
| 362 | 702 | 50 000 USD | Реалізація товару на експорт (15.01.2026); якби це були роботи чи послуги — Кт 703 |
| 39 | 632 | 30 000 USD | Отримано ліцензію, виникла заборгованість перед нерезидентом (20.01.2026). Замість 39 може бути 92/93/949 — залежно від періоду використання |
| **632** | **362** | **30 000 USD** | **Зарахування за актом (12.04.2026) — на валютний нагляд НЕ впливає** |
| 312 | 362 | 20 000 USD | Залишок надходить на валютний рахунок |

Особливості:

- Якщо зарахування часткове — основну суму закриваємо, залишок очікує оплати/отримання звичайним шляхом
- Якщо валюти різні — обов'язково додаткова угода з обмінним курсом, інакше це не «однорідні» вимоги
- Курсові різниці на дату акта зарахування переоцінюються

## Які штрафи за помилки?

Порушення валютного режиму при зарахуванні може коштувати дорого:

| Порушення | Санкція |
| --- | --- |
| Розрахунок на те, що акт заліку закриє 180 днів | Пеня 0,3% за кожен день, до 100% суми |
| Зарахування неоднорідних вимог (різна валюта/предмет без угоди) | Банк відмовить, операцію треба переоформляти |
| Прострочення 180 днів | Пеня 0,3% за день, стягує ДПС за результатами перевірки |

Окремо про контрагентів із санкційних юрисдикцій: такі операції мають окремий режим перевірки в банку. Конкретної норми, яка встановлювала б за них саме «адмінштраф плюс блокування рахунку», немає, тому й називати такі наслідки не можна. Правильний порядок дій — до операції закрити питання письмово з банком і, за потреби, отримати індивідуальну податкову консультацію.

⚠️ **Особливо стережіться**непрямих зарахувань через «трикутник»: коли А винен Б, Б винен В, а закривають через В і А. У ЗЕД це майже завжди кваліфікується як обхід валютного контролю: банк нагляд не завершить, ДПС нарахує пеню 0,3% за кожен день (ч. 5 ст. 13 Закону №2473-VIII), а для юридичних осіб додається окремий захід впливу за ч. 4 ст. 14 того самого закону — штрафні санкції **до 100% суми операції**, проведеної з порушенням валютного законодавства.💡 **Порада від Людмили (перевірте на дату консультації):** до завершення воєнного стану я раджу виходити з позиції А і не планувати закриття ЗЕД-заборгованості заліком. Робочі інструменти — реальне надходження коштів на рахунок в українському банку, зупинення строків через форс-мажор (ч. 6 ст. 13) або через подання позову до суду чи міжнародного комерційного арбітражу (ч. 7 ст. 13). Якщо ви все ж розглядаєте залік — письмово зафіксуйте позицію свого банку ДО підписання акта і закладіть ризик спору з ДПС.

ДВА ШЛЯХИ

Розібратися самостійно — курс «Бухгалтер ФОП з нуля»: 10 модулів, 18 уроків, шаблони й готові документи, 5 000 ₴ один раз. Віддати облік мені — від 2 500 грн/міс, і ви про це більше не думаєте.

[Програма курсу →](https://murashko-accounting.com.ua/courses/buhgalter-fop-z-nulya/)[Віддати облік мені →](#contact)

Джерела

- [Постанова НБУ №18 «Про валютний нагляд»](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22)
- [Закон №2473-VIII — стаття 13 (граничні строки і пеня)](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2473-19)
- [Цивільний кодекс — стаття 601 (зарахування)](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3137)

### Інші статті за категорією

- [Чи мушу я продавати валюту з ФОП-рахунку у 2026: обов’язковий продаж, курс доходу і різниця при продажу8 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/obovyazkovyy-prodazh-valyuty-fop-2026/)
- [Поріг 400 тисяч гривень у валютному нагляді: що він означає для ФОП у 20267 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/valyutnyy-nahlyad-porih-400-tys-hrn-2026/)
- [ЗЕД-контракт на послуги для ФОП у 2026: що має бути в договорі, щоб банк прийняв платіж9 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/zed-kontrakt-na-posluhy-vymohy-banku-2026/)
- [Чи може ФОП 2 групи працювати з іноземними клієнтами 20269 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-grupa-2-inozemni-kliyenty/)
- [ФОП за кордоном у 2026: резидентство, Wise/Payoneer, податки9 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-z-za-kordonu-diaspora-2026/)

### Читайте також

[ЗЕДЗЕД для ФОП: як легально отримувати оплату з-за кордону у 2026 році7 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/zed-dlya-fop/)[ЗЕДPayoneer та ФОП: оподаткування, облік і звітність у 2026 році6 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/payoneer-fop-opodatkuvannya/)[ЗЕДUpwork та ФОП: як задекларувати дохід і що оподатковується у 20266 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/upwork-fop-deklaratsiya/)[ЗЕДWise та ФОП: як приймати оплату і що з податками у 2026 році5 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/wise-fop-yak-prymaty/)

### Пов’язані послуги

[Бухгалтер для ТОВ та ФОП на загальній системі оподаткуванняПовний бухгалтерський супровід ТОВ та ФОП на загальній системі — ПДВ, баланс, звітність без помилок.Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/services/fop-tov-zahalna-systema/)[Бухгалтер для ЗЕД — зовнішньоекономічна діяльність і валютні операціїВалютні операції, митниця, міжнародні контракти — облік ЗЕД без порушень валютного законодавства.Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/services/zed/)

### Реальні кейси

[Боюсь пропустити дедлайнЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/problems/deadlines/)[Бухгалтер недоступнийЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/problems/nedostupnyy/)

### Коротка відповідь

[Як ФОП працювати з іноземними клієнтами?Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/vidpovidi/yak-fop-pratsyuvaty-z-inozemnymy-kliyentamy/)[Скільки коштує ведення ФОП — тарифи від 2 500 грн/місДетальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/prices/)[Податковий календар ФОП — усі дедлайни 2026Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/calendar/)

Рекомендовані сервіси

Працюємо в цих системах — допоможемо підключити та налаштувати облік під ваш бізнес.

- [![Dilovod](https://murashko-accounting.com.ua/partners/dilovod.webp)](https://dilovod.ua/?utm_campaign=4407)

Найшвидше — написати в Telegram

Думаєте про зарахування зустрічних вимог у ЗЕД і боїтеся порушити валютний контроль? Напишіть — розберемо умови і документи. Відповідаю того ж дня.

Зручніше залишити заявку — форма нижче.

[Написати в Telegram](https://t.me/LiudmylaMurashko)

## Поговорити

Перша розмова — без зобов'язань. Розповідаєте про бізнес, я кажу, як можу допомогти.

[Написати в Telegram](https://t.me/LiudmylaMurashko)[+38 098 175-15-06](tel:+380981751506)[lb.murashko@gmail.com](mailto:lb.murashko@gmail.com)

пн–пт · 09:00–18:00 · Київ

Відповідаю в робочий час, того ж дня.

![Людмила Мурашко](https://murashko-accounting.com.ua/photos/ludmila-square.webp)**27+** років досвіду**0** штрафів з 1999

Написати або зателефонувати

Розкажіть про бізнес — відповім сьогодні.

Ваше ім’я *Телефон або Telegram *Яка послуга вас цікавить?Оберіть послугу...ФОП — єдиний податокФОП / ТОВ — загальна системаЗарплата та кадриОблік для ресторану / кафеЗЕДПитання про курсКонсультаціяІнше — опишіть в повідомленніРеєстрація ФОП / ТОВВідновлення облікуЛіквідація ФОП / ТОВРічна декларація / закриття рокуВнесок і звіт — особи з інвалідністюПовідомлення (необов’язково)Надіслати запит →

Відповідаю того ж дня.

[Запитати ЛюдмилуЗапитати](#contact)

---

*Цей текст — markdown-дзеркало сторінки [https://murashko-accounting.com.ua/blog/zaliky-po-dohovoram-zed/](https://murashko-accounting.com.ua/blog/zaliky-po-dohovoram-zed/). Автор: Людмила Мурашко, головний бухгалтер з 1999 року. Контакт: +380981751506, lb.murashko@gmail.com.*