---
title: "Експорт ІТ-послуг: ПДВ-ставка для ФОП у 2026"
url: "https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-pdv-export-it/"
language: uk
updated: "2026-08-03"
source: "https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-pdv-export-it/"
published: "2026-05-14"
author: "Людмила Мурашко"
category: "ЗЕД"
readTimeMinutes: 11
---
[Головна](https://murashko-accounting.com.ua/)[Блог](https://murashko-accounting.com.ua/blog/)Експорт ІТ-послуг: ПДВ-ставка для ФОП у 2026

ЗЕД11 хв читання

# Експорт ІТ-послуг: ПДВ-ставка для ФОП у 2026

ІТ-послуги нерезиденту — це не «ПДВ 0%», а необ’єктна операція за п. 186.3 ПКУ. Місце постачання, документи, чому податкова накладна не складається, reverse charge і чому бюджетного відшкодування немає.

![Людмила Мурашко](https://murashko-accounting.com.ua/photos/ludmila-square.webp)Людмила Мурашко14 травня 2026 · бухгалтер з 1999ОНОВЛЕНО7 серпня 202611 хв читанняПросунутийОновлено: 07.08.2026ЗМІСТ

1. [1.Яка ставка ПДВ](#korotko-stavka)
2. [2.Місце постачання послуг](#misce-postachannya)
3. [3.Що мусить бути в документах](#umovy-0)
4. [4.Податкові накладні і декларація](#podatkovi-naklad)
5. [5.Бюджетне відшкодування](#bjudzhetne-vidshk)
6. [6.Послуги нерезидента вам — reverse charge](#reverse-charge)
7. [7.Коли не реєструватися платником ПДВ](#koly-ne-treba-reestr)
8. [8.Практичний приклад](#praktyk-prykl)
9. [9.Поширені питання](#faq-pdv-export)

Зміст

1. [1.Яка ставка ПДВ](#korotko-stavka)
2. [2.Місце постачання послуг](#misce-postachannya)
3. [3.Що мусить бути в документах](#umovy-0)
4. [4.Податкові накладні і декларація](#podatkovi-naklad)
5. [5.Бюджетне відшкодування](#bjudzhetne-vidshk)
6. [6.Послуги нерезидента вам — reverse charge](#reverse-charge)
7. [7.Коли не реєструватися платником ПДВ](#koly-ne-treba-reestr)
8. [8.Практичний приклад](#praktyk-prykl)
9. [9.Поширені питання](#faq-pdv-export)

Коротко за хвилину

- Експорт ІТ-послуг нерезиденту — не «ПДВ 0%», а не об’єкт оподаткування (п. 186.3 + пп. «б» п. 185.1 ПКУ)
- Місце постачання — за реєстрацією (а якщо її немає — проживанням) замовника-нерезидента, п. 186.3 ПКУ
- Податкова накладна не складається; обсяг іде в рядок 5 декларації з ПДВ
- Бюджетного відшкодування немає: вхідний ПК гаситься компенсуючими ПЗ за п. 198.5 ПКУ
- Необ’єктні обсяги не входять у поріг 1 000 000 грн — 100% експортер реєструватися платником ПДВ не зобов’язаний
- ФОП на ЄП 1–3 груп під обов’язкову ПДВ-реєстрацію не підпадає взагалі — прямий виняток у п. 181.1 ПКУ

Відповідь

Експорт ІТ-послуг нерезиденту не оподатковується ПДВ не тому, що діє нульова ставка, а тому, що місце постачання таких послуг — за межами митної території України (п. 186.3 ПКУ), тож операція взагалі не є об’єктом оподаткування (пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Нульова ставка зі ст. 195 ПКУ — це вивезення товарів (пп. 195.1.1) і закритий перелік послуг (пп. 195.1.3: міжнародні перевезення, роботи з рухомим майном, обслуговування повітряних суден); розроблення програмного забезпечення там немає. Наслідки: податкова накладна не складається, обсяг показується в рядку 5 декларації з ПДВ; вхідний податковий кредит гаситься компенсуючими зобов’язаннями за п. 198.5 ПКУ, тому бюджетного відшкодування з експорту послуг не виникає. Reverse charge за ст. 208 ПКУ на послуги нерезидента (AWS, GitHub, Figma) для чистого експортера — це реальні 20% вартості підписки, а не нейтральна операція. Необ’єктні обсяги не включаються в поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації 1 000 000 грн (п. 181.1 ПКУ), тому ФОП, який на 100% працює на експорт, порога не досягає взагалі. Крім того, той самий п. 181.1 ПКУ прямо виводить з-під обов’язкової реєстрації платників єдиного податку 1–3 груп, тож для ФОП на ЄП Г3 ПДВ-реєстрація завжди добровільна, а її сенс — у ставці ЄП 3% замість 5% (пп. 293.3.1 і 293.3.2 ПКУ) проти вартості адміністрування і reverse charge.

[Запитати Людмилу про ваш випадок →](#contact)

«А якщо я ІТ-ФОП на 3 групі з ПДВ і експортую послуги в США — який ПДВ накручувати?» Це питання я чую від клієнтів щотижня. Коротка відповідь: **жодного — ПДВ на такий інвойс не нараховується взагалі**. Але не тому, що «ставка 0%», як пишуть у половині статей в інтернеті. Тому, що операція **взагалі не є об’єктом оподаткування ПДВ**. Це різні речі, і різниця коштує грошей — саме на ній будуються донарахування при перевірці.

Я Людмила Мурашко, веду облік ФОП з ПДВ з 1999 року. Розкладаю по поличках: чому не 0%, які документи це тримають, і чому ІТ-експортеру ПДВ-реєстрація майже завжди не потрібна.

## Що коротко — яка ставка ПДВ на експорт ІТ-послуг?

Ніяка. Об’єктом оподаткування ПДВ є постачання послуг, **місце постачання яких розташоване на митній території України** (пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Якщо місце постачання — за межами України, операція просто не потрапляє в об’єкт: ПДВ не нараховується ні за ставкою 20%, ні за ставкою 0%.

Нульова ставка — це окрема історія зі ст. 195 ПКУ, і вона про інше. Пп. 195.1.1 — вивезення **товарів** у митному режимі експорту. Пп. 195.1.3 — закритий перелік послуг: міжнародні перевезення пасажирів, багажу та вантажів; роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним в Україну; обслуговування повітряних суден на міжнародних рейсах. Розробки програмного забезпечення там немає. ДПС послідовно наголошує на тому самому: митний режим експорту і нульова ставка ПДВ стосуються вивезення товарів за межі митної території України, а не постачання послуг.

⚠️ **Головна плутанина:** «ПДВ 0%» і «не об’єкт оподаткування» на інвойсі виглядають однаково — в обох випадках нерезидент платить суму без ПДВ. Різниця в обліку: за нульовою ставкою ви складаєте податкову накладну і зберігаєте вхідний податковий кредит. За необ’єктною операцією податкова накладна не складається, а вхідний ПДВ доводиться «гасити» компенсуючими зобов’язаннями. Про це — нижче.

## Яке місце постачання послуг — головне правило?

ПДВ нараховується тільки на постачання, що відбулися на митній території України. Для послуг це визначається не там, де ви фізично сидите з ноутбуком, а за спеціальними правилами ст. 186 ПКУ.

### Загальне правило (п. 186.4)

Місце постачання послуг — місце реєстрації постачальника. Тобто за загальним правилом ваш ФОП в Україні → послуга «постачається» в Україні → ставка 20%.

### Винятки для ІТ-послуг (п. 186.3)

Для низки послуг місце постачання — це **місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а якщо такого місця немає — місце його постійного чи переважного проживання**. Сюди входять:

- Розробка, постачання та тестування програмного забезпечення.
- Послуги з обробки даних та надання інформації, у т.ч. через комп’ютерні системи.
- Консультаційні, інжинірингові, юридичні, бухгалтерські, аудиторські послуги.
- Послуги з надання інформації та технічної підтримки.
- Послуги телекомунікацій, теле- та радіомовлення.
- Надання прав на використання інтелектуальної власності (роялті).

Тобто якщо ваш американський клієнт — юрособа, зареєстрована в США, і ви розробляєте для нього софт, місце постачання — США. Це поза митною територією України → операція не є об’єктом ПДВ.

⚠️ **Пастка:** перелік у п. 186.3 —**вичерпний**. Якщо ваша послуга в нього не потрапляє, вмикається загальне правило п. 186.4 (місце постачальника), місце постачання — Україна, і для платника ПДВ це 20% навіть з іноземним замовником. Тому предмет договору й інвойсу варто формулювати словами самого п. 186.3 («послуги з розроблення та тестування програмного забезпечення», «послуги з оброблення даних»), а не «розробка сайту» чи «IT consulting».

## Які умови: що мусить бути в документах?

1. **Замовник — нерезидент.** Підтверджується контрактом, реквізитами (foreign tax ID, адреса), випискою з реєстру (Certificate of Incorporation чи аналог).
2. **Місце постачання — поза Україною.** Уточнюється у предметі контракту: «services provided for use in the territory of United States» або аналогічно.
3. **Чіткий предмет послуги**, що підпадає під п. 186.3 ПКУ (програмування, консалтинг, обробка даних тощо).
4. **Акт виконаних робіт/інвойс**, що підтверджує надання послуги. Підпис замовника бажаний, але для нерезидента часто замінюється email-підтвердженням або акцептом через платіжну систему.
5. **Платіж від нерезидента** на ваш валютний рахунок в Україні.

## Як працюють податкові накладні і декларація з ПДВ?

Тут головний практичний висновок: **податкова накладна не складається**. Обов’язок скласти ПН виникає на дату виникнення податкового зобов’язання, а за необ’єктною операцією податкове зобов’язання не виникає взагалі. Ні ПН, ні реєстрація в ЄРПН, ні коди ставок тут не потрібні. Код ставки «902», який часто радять в інтернеті, — це реквізит податкової накладної для операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою. За необ’єктною операцією ПН не складається взагалі, тож жодного коду ставки тут не виникає.

У декларації з ПДВ такі операції показуються в **рядку 5** — «операції, що не є об’єктом оподаткування… та послуги, місце постачання яких визначено за межами митної території України» (пп. 6 п. 3 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затв. наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Мін’юсті 29.01.2016 за №159/28289), і додатково розшифровуються в**додатку Д5** із зазначенням норми ПКУ (п. 186.3). Д4 — це зовсім інший документ: заява про повернення суми бюджетного відшкодування. Нумерацію додатків і номери таблиць усередині них звіряйте з чинною редакцією форми на tax.gov.ua перед поданням — вона змінювалася.

| Операція | Ставка ПДВ | Рядок декларації | Право на ПК |
| --- | --- | --- | --- |
| ІТ-послуги нерезиденту (місце постачання поза Україною, п. 186.3) | Не об’єкт | Рядок 5 + додаток Д5 | Ні — компенсуючі ПЗ за п. 198.5 / розподіл за п. 199.1 |
| Послуги з місцем постачання в Україні (замовник-резидент або п. 186.4) | 20% | Рядок 1.1 | Так |
| Звільнені операції (ст. 197 ПКУ) | — | Рядок 5, у т.ч. 5.1 | Ні (пропорційний розподіл за ст. 199) |

## Чи буде бюджетне відшкодування ПДВ — рахуємо на прикладі

Це найдорожча ілюзія в темі. Логіка «експорт = 0%, значить вхідний ПДВ повертають з бюджету» працює для експортера *товарів*. Для експортера *послуг* вона не працює. Рахуємо. ФОП Г3 з ПДВ за квартал:

- Виторг від експорту ІТ-послуг: $30 000 ≈ 1 254 000 грн (за курсом 41,80). Операція не є об’єктом ПДВ → ПДВ-зобов’язань = 0 грн, у декларації — рядок 5.
- Вхідні витрати з ПДВ 20% (українські SaaS, оренда коворкінгу, бухгалтер, юрист) — 60 000 грн з ПДВ, у т.ч. ПДВ 10 000 грн. Податковий кредит: 10 000 грн.
- Але ці витрати повністю використані в необ’єктній операції. Тому за п. 198.5 ПКУ нараховуємо **компенсуючі податкові зобов’язання**на ті самі 10 000 грн — зведеною податковою накладною не пізніше останнього дня місяця.
- Підсумок: ПК 10 000 мінус компенсуючі ПЗ 10 000 = **нуль**. Від’ємного значення не виникає, відшкодовувати нічого.

Якщо витрати використані частково в оподатковуваних, а частково в необ’єктних операціях — замість повного «гасіння» працює пропорційний розподіл за п. 199.1 ПКУ (частка розраховується за обсягами постачання). Але у ФОП, який на 100% працює на експорт, розподіляти нічого: все йде в необ’єктні.

💡 **Що з цього випливає:** бюджетне відшкодування ПДВ з експорту ІТ-послуг — не «важче отримати, ніж ТОВ». Його просто немає з чого сформувати. Якщо вам обіцяють повернення ПДВ на цій схемі — це або експорт товарів, або помилка, яку знімуть на перевірці разом з донарахуванням.

## Як обліковувати послуги нерезидента — reverse charge?

Зворотній бік ЗЕД: ви як платник ПДВ платите за послуги нерезиденту (AWS, GitHub, ChatGPT API, Figma тощо). За ст. 208 ПКУ ви **самонараховуєте ПДВ 20%** на ці послуги (reverse charge) і після реєстрації ПН отримуєте право на податковий кредит на ту саму суму.

⚠️ **«Підсумок — нуль» — тільки якщо ви працюєте на українському ринку.** У чистого ІТ-експортера ці підписки використовуються в необ’єктних операціях, тому за п. 198.5 ПКУ поверх кредиту нараховуються ще й компенсуючі зобов’язання. Ланцюжок виходить такий: ПЗ за ст. 208 (+20%) → ПК (−20%) → компенсуючі ПЗ за п. 198.5 (+20%). Тобто reverse charge для експортера — це не нейтральна операція, а реальні 20% від вартості кожної підписки. Це ще один аргумент не реєструватися платником ПДВ без потреби.

Самонарахування виписуєте окремою податковою накладною з типом причини «14» (отримання послуг від нерезидента). Реєструєте в ЄРПН у ті самі граничні строки, що й звичайну ПН: складену з 1 по 15 число — до 5 числа наступного місяця, складену з 16 по останнє число — до 18 числа наступного місяця (п. 89 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). Строк «20 календарних днів після місяця складання» стосується лише зведених ПН за п. 198.5 і п. 199.1 ПКУ.

⚠️ **Часта помилка:** ФОП-платники ПДВ забувають про reverse charge на дрібні підписки ($10-50/міс). У сумі за рік це може бути 50-100 тис грн необлікованих операцій. При перевірці — донарахування + штраф 10% (25% за умисне, 50% повторне умисне).

## Коли експортер може взагалі не реєструватися платником ПДВ?

Ось тут — головна практична новина статті. Поріг обов’язкової ПДВ-реєстрації —**1 000 000 грн**за останні 12 календарних місяців (п. 181.1 ПКУ), і він чинний у 2026 році. Поріг 4 000 000 грн, який часто згадують, — це **лише законопроєкт Мінфіну, він не ухвалений**; не плануйте нічого під нього. Деталі — у моїй статті «[Що таке ПДВ](https://murashko-accounting.com.ua/blog/shcho-take-pdv/)».

Перша причина спрацьовує ще до будь-яких розрахунків: той самий п. 181.1 ПКУ прямо виводить з-під обов’язкової реєстрації **особу, яка є платником єдиного податку першої — третьої групи**. ФОП на ЄП Г3 не зобов’язаний реєструватися платником ПДВ навіть з українськими замовниками й оборотом 5 млн. Поріг у 1 млн стає для нього обов’язковим лише на загальній системі або при переході на неї (п. 183.4 ПКУ) — наприклад, після перевищення ліміту Г3.

Друга причина працює вже для всіх — і для ТОВ, і для ФОП на загальній системі: у цей 1 млн рахуються тільки операції, **що підлягають оподаткуванню** — за ставками 20%, 14%, 7%, 0% і звільнені. Обсяг операцій, які**не є об’єктом** оподаткування, у розрахунок порогу**не включається**. А експорт ІТ-послуг нерезиденту — це якраз необ’єктна операція.

💡 **AHA:** в ІТ-експортера обидві причини діють одночасно: ФОП на ЄП Г3 під обов’язкову реєстрацію не підпадає взагалі, а його експортна виручка **ніколи не потрапляє в поріг 1 млн** — ні на 3 млн, ні на 10 млн доходу. Тому «ІТ-ФОП Г3 з ПДВ» — це майже завжди або добровільна реєстрація, або помилка бухгалтера, який порахував експортну виручку в поріг.

Добровільна ПДВ-реєстрація для ІТ-експортера — це розрахунок, а не автоматичний мінус. Плюс один, зате відчутний: 3 група сплачує ЄП 3% замість 5% саме за умови сплати ПДВ (пп. 293.3.1 і 293.3.2 ПКУ) — це мінус 2% обороту. Мінуси: щомісячна декларація з ПДВ, реальні 20% на підписки нерезидентів через reverse charge і компенсуючі зобов’язання за п. 198.5, які з’їдають вхідний кредит. Порівнюйте на своїх цифрах: 2% від обороту проти 20% від вартості підписок плюс адміністрування.

## Як виглядає практичний приклад

Клієнт: ФОП Г3 з ПДВ (реєстрація добровільна), КВЕД 62.01. Замовник — US LLC у Делавер. Контракт на розробку мобільного додатку. Місячний інвойс $8 000.

- Інвойс: $8 000 без ПДВ — операція не є об’єктом оподаткування (п. 186.3 ПКУ). Податкова накладна не складається; обсяг іде в рядок 5 декларації.
- Курс НБУ на дату зарахування: 41,80. Дохід: 334 400 грн.
- ЄП 3%: 10 032 грн. ВЗ 1%: 3 344 грн. ЄСВ за себе: 1 902,34 грн.
- Вхідний ПДВ з українських витрат (хостинг, бухгалтер) ~3 000 грн — до податкового кредиту потрапляє, але тут же гаситься компенсуючими зобов’язаннями за п. 198.5. Реальна вигода від вхідного ПДВ: 0 грн.
- Сукупно податків: 10 032 + 3 344 + 1 902,34 = 15 278,34 грн (~4,57% від доходу).

Зверніть увагу: єдине, що цей ФОП отримує від ПДВ-статусу, — ставку ЄП 3% замість 5%, тобто 10 032 грн замість 16 720 грн, економія 6 688 грн на місяць. Вхідний ПДВ йому не повертається, а reverse charge на підписки нерезидентів коштує реальних 20%. Чи варте це адміністрування — рахуємо індивідуально під структуру витрат.

## Поширені питання

### Якщо клієнт — фрілансер з Польщі, не юрособа?

Нічого не змінюється. П. 186.3 ПКУ прямо передбачає цей випадок: місце постачання — місце, де отримувач зареєстрований суб’єктом господарювання, **а якщо такого місця немає — місце його постійного чи переважного проживання**. Польський фрілансер живе в Польщі → місце постачання Польща → операція так само не є об’єктом ПДВ. Юрособа замовника для цього не потрібна.

П. 186.4 (місце постачальника, тобто Україна і 20%) вмикається не через статус клієнта, а тоді, коли сама послуга не входить до переліків п. 186.2 / 186.3.

### Що якщо я надаю послуги філії американської компанії в Україні?

Якщо філія зареєстрована в Україні як представництво нерезидента — це резидент для цілей ПДВ. Місце постачання — Україна, ставка 20%. Перевіряйте статус через ЄДРПОУ.

### Якщо я отримую плату через посередника (Upwork, Toptal, Deel)?

Залежить від моделі. Якщо ви виставляєте інвойс кінцевому замовнику через платформу (Upwork hourly with passthrough) — місце постачання визначається за кінцевим клієнтом. Якщо ви продаєте послугу самій платформі (Deel as an EOR) — за платформою. Кожен кейс перевіряємо окремо за контрактом.

### Чи можна на одному інвойсі мати і необ’єктну частину, і 20%?

Технічно — так, але це ускладнює облік: на частину з місцем постачання в Україні доведеться складати ПН, а решту показувати в рядку 5. Зазвичай розділяємо: окремий інвойс на експортну частину, окремий на українську.

### Скільки коштує бухгалтер для ФОП з ПДВ і ЗЕД?

У мене — від 15 000 грн/міс для ФОП Г3 з ПДВ і ЗЕД-діяльністю. Включаючи ПДВ-декларацію, ЄРПН, валютний нагляд, заліки, відповіді на запити.

💡 **Порада від Людмили:** найдорожча помилка, яку я знаходжу в цій темі, — бухгалтер нарахував 20% ПДВ на експорт ІТ-послуг нерезиденту, бо «послугу надано з України». Це переплата з власної кишені: об’єкта оподаткування там не було. Виправляється уточнюючим розрахунком за період у межах 1095 днів. Друга за частотою — «0% і бюджетне відшкодування»: тут навпаки, донарахують компенсуючі зобов’язання за п. 198.5 за всі періоди. Перевірте, у якому рядку декларації стоїть ваш експорт: правильний — рядок 5.

ДВА ШЛЯХИ

Розібратися самостійно — курс «Бухгалтер ФОП з нуля»: 10 модулів, 18 уроків, шаблони й готові документи, 5 000 ₴ один раз. Віддати облік мені — від 2 500 грн/міс, і ви про це більше не думаєте.

[Програма курсу →](https://murashko-accounting.com.ua/courses/buhgalter-fop-z-nulya/)[Віддати облік мені →](#contact)

Джерела

- [Податковий кодекс — стаття 195 (перелік операцій за нульовою ставкою)](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4485)
- [Податковий кодекс — стаття 186.3 (місце постачання)](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4348)
- [Податковий кодекс — стаття 181 (поріг реєстрації; виняток для єдинників 1–3 груп)](https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4147)
- [ДПС — експорт послуг](https://tax.gov.ua/baneryi/podatok-na-dodanu-vartist/)

## У цій серії

[Повний гідВалютний контроль для ФОП у 2026: повний гід](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-valyutnyy-kontrol-hub/)

- [Прострочили 180 днів ЗЕД — що робити (фікс за 5 кроків)10 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-180-dniv-prostroch/)
- [Курсові різниці і ЗЕД для ФОП 3 групи: коли це не дохід9 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-kursovi-riznytsi/)
- [Курсові різниці ФОП ЗЕД 2026: детальний гід з прикладами13 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/kursovi-riznytsi-fop-zed-2026-detalno/)
- [Контроль ЗЕД операцій 2026: 90/180 днів, заліки, курс НБУ14 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/kontrol-zed-operatsiy-2026/)
- [Як ФОП виписати інвойс іноземному клієнту у 2026 — шаблон + інструкція14 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/yak-vypysaty-invoys-fop-zed-2026/)
- [Чи мушу я продавати валюту з ФОП-рахунку у 2026: обов’язковий продаж, курс доходу і різниця при продажу8 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/obovyazkovyy-prodazh-valyuty-fop-2026/)
- [Поріг 400 тисяч гривень у валютному нагляді: що він означає для ФОП у 20267 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/valyutnyy-nahlyad-porih-400-tys-hrn-2026/)
- [ЗЕД-контракт на послуги для ФОП у 2026: що має бути в договорі, щоб банк прийняв платіж9 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/zed-kontrakt-na-posluhy-vymohy-banku-2026/)

### Інші статті за категорією

- [Чи може ФОП 2 групи працювати з іноземними клієнтами 20269 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-grupa-2-inozemni-kliyenty/)
- [ФОП за кордоном у 2026: резидентство, Wise/Payoneer, податки9 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-z-za-kordonu-diaspora-2026/)
- [Dilovod для ФОП-ЗЕД: валюта і курсові різниці у 202611 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/dilovod-fop-zed-valyuta-kursovi-riznytsi/)
- [Податкове резидентство ФОП за кордоном 202611 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/podatkove-rezydentstvo-fop-za-kordonom-2026/)
- [Stripe vs Payoneer vs Wise для ІТ ФОП у 2026: повне порівняння10 хв](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-it-stripe-payoneer-wise-porivnyannya/)

### Читайте також

[ЗЕДВалютний контроль для ФОП у 2026: повний гід18 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-valyutnyy-kontrol-hub/)[ЗЕДПрострочили 180 днів ЗЕД — що робити (фікс за 5 кроків)10 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-180-dniv-prostroch/)[ЗЕДКурсові різниці і ЗЕД для ФОП 3 групи: коли це не дохід9 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-kursovi-riznytsi/)[ЗЕДКурсові різниці ФОП ЗЕД 2026: детальний гід з прикладами13 хвЧитати →](https://murashko-accounting.com.ua/blog/kursovi-riznytsi-fop-zed-2026-detalno/)

### Пов’язані послуги

[Декларація з ПДВ та реєстрація накладних — бухгалтер онлайнДекларація з ПДВ, реєстрація накладних, облік податкового кредиту — без блокувань і помилок.Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/services/deklaratsiya-z-pdv/)[Бухгалтер для ЗЕД — зовнішньоекономічна діяльність і валютні операціїВалютні операції, митниця, міжнародні контракти — облік ЗЕД без порушень валютного законодавства.Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/services/zed/)[Скільки коштує ведення ФОП — тарифи від 2 500 грн/місДетальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/prices/)[Податковий календар ФОП — усі дедлайни 2026Детальніше →](https://murashko-accounting.com.ua/calendar/)

Рекомендовані сервіси

Працюємо в цих системах — допоможемо підключити та налаштувати облік під ваш бізнес.

- [![Dilovod](https://murashko-accounting.com.ua/partners/dilovod.webp)](https://dilovod.ua/?utm_campaign=4407)

Найшвидше — написати в Telegram

Експортуєте ІТ-послуги і не певні, як показати це в декларації з ПДВ? Напишіть — розберемо місце постачання, рядок 5 і компенсуючі зобов’язання під ваш кейс. Відповідаю того ж дня.

Зручніше залишити заявку — форма нижче.

[Написати в Telegram](https://t.me/LiudmylaMurashko)

## Поговорити

Перша розмова — без зобов'язань. Розповідаєте про бізнес, я кажу, як можу допомогти.

[Написати в Telegram](https://t.me/LiudmylaMurashko)[+38 098 175-15-06](tel:+380981751506)[lb.murashko@gmail.com](mailto:lb.murashko@gmail.com)

пн–пт · 09:00–18:00 · Київ

Відповідаю в робочий час, того ж дня.

![Людмила Мурашко](https://murashko-accounting.com.ua/photos/ludmila-square.webp)**27+** років досвіду**0** штрафів з 1999

Написати або зателефонувати

Розкажіть про бізнес — відповім сьогодні.

Ваше ім’я *Телефон або Telegram *Яка послуга вас цікавить?Оберіть послугу...ФОП — єдиний податокФОП / ТОВ — загальна системаЗарплата та кадриОблік для ресторану / кафеЗЕДПитання про курсКонсультаціяІнше — опишіть в повідомленніРеєстрація ФОП / ТОВВідновлення облікуЛіквідація ФОП / ТОВРічна декларація / закриття рокуВнесок і звіт — особи з інвалідністюПовідомлення (необов’язково)Надіслати запит →

Відповідаю того ж дня.

[Запитати ЛюдмилуЗапитати](#contact)

---

*Цей текст — markdown-дзеркало сторінки [https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-pdv-export-it/](https://murashko-accounting.com.ua/blog/fop-zed-pdv-export-it/). Автор: Людмила Мурашко, головний бухгалтер з 1999 року. Контакт: +380981751506, lb.murashko@gmail.com.*